Як повідомляє
Центр інформації УПЦ з посиланням на Центр вивчення спадщини
Новомучеників та Сповідників ХХ століття, заходи пам’яті святих
новомучеників відбулися у храмі на Лук’янівському кладовищі, де у
1930-ті роки масово ховали священиків та мирян, розстріляних у
Лук’янівській в’язниці НКВС.
Після богослужіння, у храмі святої великомучениці Катерини та святих
Новомучеників та Сповідників ХХ століття презентували фотовиставку
«Церква Мучеників: гоніння на віру та Церкву у ХХ столітті», присвячену
священномученику Володимиру (Богоявленському), митрополиту Київському,
та репресіям проти духовенства Києва та Київської області.
Керівник Центру вивчення спадщини Новомучеників та Сповідників ХХ
століття, кандидат історичних наук Сергій Шумило виступив із лекцією про
комуністичні репресії проти духовенства на Київщині та про страдницький
шлях священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита
Київського.
Як повідомили організатори, проведення заходів пам’яті до дня свв.
Новомучеників саме на Лук’янівському кладовищі було обрано не випадково.
Адже у 1920-і — 1930-і роки саме тут поруч розташовувалась Лук’янівська
в’язниця ОГПУ-НКВС, в якій під час сталінських репресій щоночі
«конвеєром» розстрілювали як «ворогів народу» сотні співгромадян по
штучних обвинуваченнях у «антирадянській діяльності».
Сергій Шумило зазначив, що лише протягом 1937-1939 років тут було
розстріляно понад 60 тисяч громадян. «Серед розстріляних були сотні
православних священнослужителів, монахів та мирян, більшість з яких були
мешканцями Києва та Київської області. До середини 1937 року тіла
розстріляних вночі таємно закопували у наспіх викопаних «братських
могильниках» на Лук’янівському кладовищі, розташованому поруч з
Лук’янівською в’язницею. А з середини 1937 року, коли від масових
щодобових захоронень на Лук’янівському кладовищі вже не лишилося вільних
місць, то тіла розстріляних стали щоночі із Лук’янівської в’язниці
вивозити до Биківнянського лісу, де для цих цілей було обладнано нову
«спецділянку НКВС». Хоча навіть після цього на Лук’янівському кладовищі
ще тривалий час продовжували таємно закопувати тіла закатованих
в‘язнів», — розповів він.
За словами керівника Центру Новомучеників, досі не встановлено точну
кількість репресованих громадян, захоронених у «братських могильниках»
на Лук’янівському кладовищі. «Дослідники називають цифри від 25 до 30
тисяч закатованих громадян. Оскільки ці таємні спецпоховання не
реєструвались адміністрацією кладовища, достеменну статистику встановити
неможливо. На жаль, комплексних і систематичних досліджень і розкопок з
перепохованнями па Лук’янівському кладовищі так і не було проведено», —
додав Сергій Шумило.
Серед репресованих священнослужителів на Лук’янівському кладовищі
поховані: київський митрополит священномученик Костянтин (Дьяков;
1864-1937); священномученик протоієрей Олександр Глаголєв (1872-1937);
єпископ Панкратій (Гладков; 1892-1944) та багато інших.
«Лук’янівське кладовище є одним з найбільших місць масових захоронень
жертв сталінських репресій в Україні. Для віруючих людей воно є не
просто місцем трагедії і пам’яті, але й святим місцем, оскільки тут
поховані тисячі мучеників за віру і просто безневинні страждальці,
закатовані богоборницьким режимом в страшні роки сталінських репресій», —
наголосив історик Сергій Шумило.
Від 1993 року на Лук’янівському кладовищі діє один з найперших храмів
УПЦ на честь святых Новомучеників та Сповідників ХХ століття, а з 2013
року ще й храм на честь святої великомучениці Катерини.
Фотовиставка «Церква Мучеників: гоніння на віру та Церква у ХХ
столітті» діятиме протягом місяця при храмі за адресою: вул.
Дорогожицька, 7, Лук’янівське кладовище.