Цифровізація агробізнесу — це модний «хайп» чи реальний бізнес-інструмент для галузі? Які нові технології змінюють АПК? Де шукати інвестиції AgTech-стартапам? Як зміниться агропромисловий комплекс у зв’язку цими інноваціями? Ці та інші питання обговорювалися під час AGROIT FORUM 2021 (VI щорічного форуму про IT-рішення та інновації в агро). На форумі також були обговорені різні аспекти цифровізації та трансформації українського агробізнесу.
фото: oleynik.company
Тісна співпраця
Агропромисловий комплекс завжди знаходиться серед пріоритетів розвитку країни. А його модернізація – невід’ємна частина його руху вперед. Як зазначають експерти, новітні технології, цифровізація агробізнесу дозволить вийти аграріям на новий рівень. Вони зможуть отримати додатковий урожай і не дозволять втратити те, що було зібрано з полів. Для цього вже зараз Мінагрополітики тісно співпрацює з IT-фахівцями.
«Саме з цією метою ISE Corporate Accelerator та Український Фонд Стартапів за підтримки Мінагрополітики організували проведення «Агрохакатону». Наше завдання максимально поширювати у регіони найкращі рішення, тому було створено каталог інноваційних рішень в агро.
Відкриття ринку землі дає імпульс розвитку громад та компаній взагалі, це по-перше. По-друге, ми отримуємо інформацію про українські землі, зокрема завдяки сайту Держгеокадастру, також можемо дізнатися про її вартість тощо. Це ті елементи, які мають бути в аграрному державному порталі», — говорить Сергій Замідра, радник Міністра агрополітики та продовольства України, 1-й заступник Голови Всеукраїнської асоціації громад.
Аграрії в найближчому часі отримають від ІТ-сфери сформований якісний земельний кадастр, у точному землеробстві, на тваринницьких фермах. Адже впровадження цифрової трансформації є важливим фактором для розвитку сільськогосподарської галузі.
Читайте також: Українське свинарство: як не збанкрутувати і вийти на експорт
Відсутність стратегії
Експерти сходяться у думці, що для розвитку буть-якого перспективного стартапу необхідні кошти, а у агросекторі особливо. Якщо на ринку є гроші, тоді компанія може розвиватися. Є декілька джерел їх надходження: оплата послуг клієнтами, інвестиції і кредит.
«Нам будуть потрібні інвестиції. Це добре, що з’явився в Український фонд стартапів, який реально допомагає отримати гроші. Для компаній $25-50 тис. – це суттєва підтримка. З власного досвіду скажу, що перший проект, який ми отримали, допоміг нам підібрати персонал та планувати свою роботу на півтора-два роки вперед. Це суттєва допомога для молодих компаній.
Але цього мало, оскільки реальних інвестицій немає. Нам потрібно створювати реальну інфраструктуру інвестицій і держава безпосередньо має приймати у цьому участь.
Зараз в країні немає чіткої стратегії та бачення розвитку, ми намагаємось закривати поточні задачі напіврішеннями. Ми бачимо, що поки немає людини чи команди, яка прийде та скаже, що у них є чітке розуміння як розвивати цифрові технології в агро», — говорить Артем Бєлєнков, засновник SmartFarming.
Ірина Кравець, член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, керуючий партнер CleverAgri, яка знає «державну кухню» зсередини, підтримала тезиси Артема Бєлєнкова та підтвердила, що «цифрі» не вистачає грошей.
Читайте також: Віталій Сажієнко: За останні п’ять років на с/г підприємствах загинуло 212 працівників
Перспективи і проблеми
В останні роки інноваційні ідеї в агросекторі рухалися знизу вверх і держава, як правило підключалась на 2-3 етапі реалізації програм. Сьогодні в країні є державний реєстр земель, дотації агровиробникам, але стратегії як такої немає.
«Ми повинні самі для себе зрозуміти, хоча б спробувати та побачити де ми хочемо бачити АПК, українську економіку через 20-30 років. Без цього розуміння дуже важко рухатися у невідомому напрямку. Є ще один момент: якщо ми говоримо про фінансування структури ІТ-рішень в агро, то ринок начебто великий, який постійно зростає, але у фінансовому плані він обмежений. Тому нам необхідно інтегруватися у глобальні системи і держава також має багато чого зробити у цьому напрямку.
Ми вже багато «проспали» агротехнологій, ми продовжуємо чіплятися за певні рудименти, наприклад, за вартість гектару чорнозему. Пробачте, але це вчорашній день. Ми поки не розуміємо необхідності інтеграції у глобальні ланцюги від постачання добрив до реалізації продукту на полиці супермаркету. Саме так має виглядати цифровізація, так повинні прийматися комплексі рішення. Малі та середні фермери ще досить далекі до цього, а от молоде покоління аграріїв уже живе у цифровому середовищі. Але цього замало», — каже Ольга Трофімцева, бізнес-вумен, політик, колишня в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.
Є ще один момент про який говорила Ольга Трофімцева, це те, що для успішного розвитку ринку AgTech є відповідна інфраструктура і екосистема: можливість стартапам залучати фінансування, масштабуватись і трансформуватись в повноцінні бізнеси. Крім того, цифровізація і діджиталізація якими вони не були б хорошими, але без мобільного зв’язку працювати не будуть.
«Від’їжджаючи від Києва всього на декілька десятків кілометрів цифровізація закінчується. Адже на полях відсутній мобільний зв’язок! Щоб бути онлайн, фермеру потрібно возити за собою мобільну вишку?», — зазначає Ольга Трофімцева.
Найперспективнішими продуктами для міжнародної політики, як говорять експерти, були і залишаться зернові та олійні.
«Я думаю, що через 20 років, це крайні строк, Україна стане лідером з експорту агротехнологій, технологічних рішень на світові ринки, а не аграрної сировини», — додає колишня в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.
«Через 20 років – це вже мені буде нецікаво. Це може статися і набагато раніше, але за умови системного лобі та державної підтримки», — каже Артем Бєлєнков, засновник SmartFarming.
Читайте також: Український гриб: реалії внутрішнього ринку та експортні можливості
Фінансова інфраструктура
Про те як буде розвиватися АПК залежить від власника землі та інвесторів, а держава має створити лише умови. Сьогодні інвестор готовий вкладати в Україну, питання в іншому: як отримати ці кошти. Необхідна певна інфраструктура для цього фінансування, яка поки не розвинута.
«На ринку є цікаві продукти для фермера, який би хотів їх отримати. Мова йде не тільки про фінансування, але і про інноваційні ІТ-продукти. На ринку багато програм, які можуть зацікавити фермерів — це кредитні інновації, які підтримуються банком. Вони дозволяють отримати позичальнику дешевші кредити на інноваційні рішення. Тобто невеликі компанії чи фермери зможуть запровадити у себе новітні ІТ-продукти. Вважаю, що відкриття ринку землі дасть поштовх впровадженню інновацій в агроному секторі», — каже Микола Волков, радник з питань доступу до фінансування USAID AGRO.
Експерти говорять про те, що як тільки невеликі фермери та банки налагодять співпрацю, ситуація у агросекторі країни одразу кардинально зміниться. Сьогодні банкам нецікаво видавати невеликі кредити, а фермери не розуміють, для чого їм необхідно оформляти товарні кредити під значно вищі відсотки. Урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» поступово змінює ситуацію і допомагає аграріям отримати кредити, тим самим допомагає їм розвиватися. Якщо вона буде працювати і далі, то можна говорити про те, що розвиватися будуть не лише великі агрохолдинги, але і середній та малий бізнес.