Локдаун, який запровадили у червоних областях України і в Києві — удар для малого бізнесу. За даними Європейської бізнес-асоціації, третина підприємців від попередніх локдаунів не відновила доходів, а частина з них — просто закрилася. Зараз умови для бізнесу прийнятніші — вакцинуйся і працюй. Але ризики залишилися. Які? Розповість Ірина Розова.
Торгівля — впала, туризм — скоротився, а кожен п’ятий власник кав’ярні чи ресторану втратив свій бізнес назавжди.
Тетяна — власниця невеликого столичного ательє. Вона досі жахається, коли згадує весняний локдаун торік.
Тетяна Горева, власниця ательє:
Нас закрыли, потому что такие штрафы были, я не могла зарабатывать 100 гривен и рисковать штрафом 1700, 17000 гривен. На налоги мне давали мои дети. Потому что если нету дохода, как я могу его оплатить?
Без прибутку залишилася Тетяна й в другий червоний карантин — навесні цього року.
Тетяна Горева, власниця ательє:
Мне пришлось людей уволить, я работаю сама и думаю, что до Нового Года и я закроюсь.
А от що робитиме , коли столиця почервоніє втретє, жінка й гадки немає.
Одне слово — невизначеність. Так відгукуються про ситуацію Тетяни експерти.
Тетяна Острікова, економічний експерт:
Невизначеність вона породжує панічні настрої і неможливість вкладати в подальший розвиток, тому що не розумієш, а що ж буде завтра. Чітких, покрокових планів ми, на жаль, не чуємо, чуємо абсолютно різне, чуємо протилежне і великою мірою це скинуто на місцеву владу.
Парламентарії наразі лише нагадують про чинні пом’якшення для ФОПівців. Це мораторій на перевірки, допомога батькам, відтермінування звітності та звільнення від штрафів за несвоєчасне подання документів.
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики:
На сьогодні ми обговорюємо можливість виплати у листопаді 8 тисяч гривень допомоги підприємцям та їх найманим працівникам в червоних зонах на кшталт виплат, які вже були у цьому році, а також у грудні минулого року.
Та скористатися цими грішми зможуть не всі підприємці. Серед них — і пані Тетяна зі своїм «побутовим» бізнесом. Тож на допомогу від держави жінка і не розраховує.