#Букви нагадують, що потрібно пам’ятати про цю дату.
Без жалю й людяності
Світанок 22 червня 1941 року для українців став чи не найжахливішим за усю історію. У цей день нацисти почали сипати бомби й артилерійські снаряди на голови бійців військових частин, дислокованих поблизу радянсько-польського кордону.
Вже через 30-40 хвилин літаки “Люфтваффе” розбудили киян смертоносними вантажами. Підрозділи німецького вермахту розпочали широкомасштабний наступ на українські землі.
Всього за два дні 22-й та 27-й стрілецькі корпуси були Луцьком й Володимир-Волинським, а за тиждень господарювали у Львові. 19 вересня нацисти захопили Київ. Трохи більше, ніж через рік, 22 липня 1942 року, німці захопили всю Україну.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/273/5f80374a68a20b5716c63219ef19425b.jpg
Фото: AP
На сторінках всесвітньої й української історії назавжди закарбувалися безжальній й нелюдяні злочини нацистів під проводом Адольфа Гітлера. Наслідки цієї жорстокості й досі відчувають родини мільйонів українців, чиї рідні не повернулися з війни.
Водночас українці не збиралися здаватися. Одні вели боротьбу у лавах Червоної армії, інші – в лавах Української повстанської армії.
На території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. До складу чотирьох українських фронтів увійшло 2,3 млн осіб. Впродовж січня 1943 – жовтня 1944 вони провели низку наступальних операцій.
Вигнання нацистських окупантів з України розпочалося під час Сталінградської битви, що відбулася у листопаді 1942 року й завершилася у лютому 1943 року. Вона стала переломною не лише для України, а й для всього СРСР.
Нацисти були вигнані з перших українських населених пунктів у східній частині Донбасу вже у грудні 1942-го. Однак масове вигнання загарбників розпочалося під час Курської битви, що відбулася 5 липня – 23 серпня 1943 р.).
У 1944 році силами чотирьох українських фронтів було здійснено серію наступальних операцій, що поклала край нацистському пануванню на території України. 28 жовтня 1944 року останній солдат вермахту пішов з території України.
Пам’ятати кожного
Людські втрати й досі достеменно не може порахувати жоден історик. Нацисти вбивали українців на полі бою, водночас знищували тисячі євреїв, що проживали на території України.
З цією метою після окупації нацистами Україна рясно вкрилася концтаборами й гетто. Ці катівні з’являлися ледь не у кожному українському місті, районі чи селі, де проживали євреї. За деякими даними, лише у Києві нацисти вбили понад 100 тисяч євреїв. Місцем їхньої жахливої смерті став “Бабин Яр”. У Дрогобичі та Харкові було вбито ще понад 60 тисяч, в Янівському концтаборі у Львові – понад 160 тисяч осіб.
За даними Українського інституту національної пам’яті, нацисти знищили понад 1,5 млн євреїв.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/273/e7cc841acc21ca031163e76c5510c13c.jpg
ФОТО: Йоганнес Хелле, жовтень 1941 року
Втрати серед українців були значно більшими. Зокрема, нацисти вбили понад 5 млн мирних українців та 3-4 млн військових.
За різними історичними даними, загинув кожен п’ятий українець. Було знищено 700 міст і 28 000 сіл, спалено 319 000 господарств. Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/273/e300594aaa89178ebb4f38c34a27928b.jpg
28 жовтня Україна традиційно згадує усіх, хто віддав своє життя, виганяючи нацистських окупантів. У кожному великому й малому місті є свій меморіал, що кожного дня нагадує про те, яку ціну Україна заплатила й досі продовжує платити за свою незалежність. Ми маємо пам’ятати кожного.
Раніше повідомлялося, що 100-річного колишнього охоронця СС судять за вбивство понад 3500 людей у нацистському концтаборі під час Другої світової війни.