Терористична «Ісламська держава в Афганістані» може завдати удару по США протягом пів року. Про це з посиланням на дані американської розвідки заявив у Конгресі заступник міністра оборони з питань політики Колін Каль, повідомляє The Guardian у середу, 27 жовтня.
За його словами, ІДІЛ в Афганістані має намір завдати удару вже в 2022 році. Як передбачає розвідка, це може статися у період від пів року до 12 місяців.
«Зараз розвідувальна спільнота вважає, що ІДІЛ-К («Ісламська держава Хорасан», що базується в Афганістані) і «Аль-Каїда» мають намір проводити зовнішні операції, у тому числі проти Сполучених Штатів. Але жодна з них наразі не має для цього можливості. Ми могли б побачити, як ІДІЛ-К створить таку можливість десь за шість чи 12 місяців», – сказав Каль.
Усе ж таки поки незрозуміло, чи зможе «Талібан» ефективно боротися з «Ісламською державою» після відходу США, зазначив чиновник.
«За нашою оцінкою, «Талібан» та ІДІЛ-К – смертельні вороги. Таким чином, «Талібан» дуже зацікавлений у тому, щоб переслідувати ІДІЛ-К. Їхня здатність зробити це, я думаю, ще слід визначити», – підсумував Каль.
Раніше ІДІЛ взяла на себе відповідальність за теракт в афганській мечеті.
Внаслідок вибуху у шиїтській мечеті в афганському місті Кандагар у жовтні загинули щонайменше 32 особи, ще 53 поранені. За словами очевидців, вибухів було три. Інцидент стався під час п’ятничної молитви у мечеті в поліцейському окрузі міста Кандагар.
Нагадаємо, 8 жовтня терорист-смертник атакував мечеть в провінції Афганістану Кундуз. В цей час в храмі перебували майже 400 людей. Внаслідок теракту в мечеті 46 людей загинули та ще 143 отримали поранення.
Пізніше стало відомо, що терористичне угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за вибух на себе. Вони стверджують, що смертник ІДІЛ підірвав себе серед вірян, які зібралися на молитву.
3 жовтня в одній з найбільших мечетей Кабула пролунав вибух, унаслідок якого загинули щонайменше п’ятеро людей.
Раніше у результаті вибуху біля аеропорту Кабула загинули не менше 13 осіб. Серед жертв є діти.
Читайте також: «Талібан»: що далі? Інтерв’ю з радянським дипломатом Володимиром Пластуном