fullscreen
Фото: Marinmuseum via Wikimedia Commons
У жовтні 1981 року на мілину біля берегів Швеції сіла атомна субмарина «С-363» Радянського Союзу. Кремль офіційно заявляв, що судно збилося з курсу під час навчань, але шведська влада цьому не надто вірила — і, як показують нещодавно відкриті факти, версія СРСР була неправдива.
Про це йдеться в розслідуванні Dagens Nyheter.
Швеція ще ХІХ століття зберігає нейтральний статус і не бере участі у військово-політичних блоках на кшталт НАТО (хоча через посилення загроз із боку РФ і Китаю у грудні 2020 року вона збільшила свій оборонний бюджет на рекордну за останні 70 років суму).
Нейтралітету Швеції міг покласти край інцидент, який почався вранці 28 жовтня 1981 року. Тоді двоє місцевих рибалок, повертаючись додому, виявили 76-метровий підводний човен на мілині в архіпелазі Ґасефйярден — лише за 10 кілометрів від військово-морської бази Карлскруне.
Субмарина «С-363», як з’ясувалося, належала Радянському Союзу. Вона запливла глибоко в територіальні води Швеції якраз під час військово-морських навчань із випробовування нової техніки. Крім того, у Карлскруне базувалися два з трьох оборонних флотів країни.
Спершу капітан підводного човна СРСР заявив, що в судна одночасно відмовили всі навігаційні системи, і воно помилково заплило в територіальні води Швеції (що не пояснювало, як субмарина змогла без ушкоджень пройти крізь численні дрібні острови Ґасефйярдену).
Не було також зрозуміло, нащо субмарині для навчань кілька торпед із ядерними зарядами в 15 кілотонн. Радянський флот пізніше заявив, що «С-363» потрапила у шведські води через стихійне лихо — хоча, знову ж таки, не існує жодних доказів, що екіпаж судна просив про допомогу.
Навіщо СРСР послав у територіальні води нейтральної держави розвідувальний підводний човен? Як розповіли колишні морські офіцери Швеції в інтерв’ю Dagens Nyheter, Кремль вважав, що з 1960-х років країна потай співпрацювала з НАТО, тому й почав розвідувальні операції.
fullscreen
Фото: Wikimedia Commons / Kallegauffin
Що стосується «С-363», то субмарина, ймовірно, відхилилася від курсу — регулярного патрулювання в Польщі — й заплила до Швеції для стеження за навчаннями. У класифікації НАТО судно має назву «Віскі», тож його посадка на мілину отримала символічну назву «Віскі з льодом».
Того ж дня СРСР надіслав на поміч «С-363» флот на чолі з есмінцем «Образцовим». Швеція розгорнула системи прибережної охорони, і більшість радянських кораблів відступили. Членів екіпажу субмарини допитали (після того, як капітану гарантували імунітет) і пізніше відпустили.
За словами капітана ІІ рангу Пера Андерссона, серед 56 членів екіпажу були кілька фахівців із сигнальної розвідки й офіцер Головного розвідуправління. Він також стверджує, що флот СРС мав наказ захопити «С-363» назад, але за 30 хвилин до планованої атаки наказ скасували.
Своєю чергою колишній офіцер ВМС Швеції Ларс Гілдінґ каже: командування шведського флоту дало наказ підірвати субмарину в разі нападу СРСР. Якби це справді сталося, то стався б вибух такої ж сили, як і під час скидання атомної бомби США на Хіросіму в серпні 1945 року.
На щастя, все завершилося мирно: радянські кораблі лишалися біля вод Швеції до 6 листопада, поки Кремль не дозволив Стокгольму відбуксувати судно. По тому його передали СРСР.
Матеріал доповнюється