Денісова назвала «тортурами» відправку в ШІЗО засудженого в Росії кримчанина Абдуллаєва

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала переведення фігуранта кримської «справи Хізб ут-Тахрір», засудженого кримчанина Теймура Абдуллаєва у штрафний ізолятор «катуванням» з боку адміністрації російської колонії в Башкортостані.

«Постійне утримання Теймура в ШІЗО є однією з форм психологічного тиску, що прирівнюється до катувань та є прямим порушенням статей 2 та 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – права на життя», – написала вона у фейсбуці.

Омбудсман звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяні Москалькової з вимогою негайно відреагувати і забезпечити відновлення прав Абдуллаєва. Зокрема, привести умови утримання у відповідність до мінімальних правил поводження з ув’язненими, а також з’ясувати правомірність утримання його у ШІЗО.

Денісова закликала міжнародне співтовариство звернути увагу на порушення прав Абдуллаєва, продовжити діяльність, спрямовану на захист прав усіх бранців Кремля і посилити тиск на Росію для припинення порушення норм міжнародного права і негайного їх звільнення.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.