Україна та Європейський Союз цього тижня провели один із найуспішніших самітів. Так твердять експерти, згадуючи про 12 важливих домовленостей. Причому успіх України виявився в найдражливіших сферах, які довгий час вважали непідйомними.
Про це 17 жовтня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Насамперед ідеться про згоду ЄС таки почати зміни в Угоді про асоціацію. Цей документ, зокрема, тепер про двосторонні зобов’язання, а не тільки зобов’язання України.
Ідеться там і про перегляд митних ставок, які досі були табу.
Без конкретних планів, але є чітка заява про протидію Кремлю в його намірах використовувати газ як зброю. А також визнання Росії стороною конфлікту. Бо вона досі називає себе миротворцем.
Звичайно, прориву в питанні майбутнього членства України в ЄС не сталося. Хоча слів про спільну долю у виступах лідерів Євросоюзу вистачало.
Утім, цього разу вдалося підписати угоду, над якою билися 15 років, — про Спільний авіапростір. Її ще називають «відкрите небо».
Що взагалі означає угода про «відкрите небо»?
Відтепер європейські компанії без обмежень зможуть літати в будь-які аеропорти України, а українські авіаперевізники — в будь-які аеропорти країн ЄС. Жодних довгих бюрократичних узгоджень і дозволів, лише отримати місце в графіку аеропорту для безпечного приземлення. А це конкуренція, сотні нових маршрутів і однозначне зниження цін на перельоти для пасажирів.
Чи немає в угоді якихось підводних каменів?
Є! На жаль, в угоді закладена нерівність. Авіакомпанії з ЄС отримають вільний доступ також до маршрутів між містами України. Скажімо, зі Львова до Одеси. А от українські авіаперевізники — тільки з України в ЄС і назад.
Будемо сподіватися, що український уряд колись переконає ЄС внести зміни до угоди. Інакше маємо всі перспективи просто знищити українських перевізників. А себе — залишити без гарантованого державою регулярного перевізника.
То, може, й добре? Навіщо нам дорогі регулярні рейси?
Але слід розуміти, що лоукости, тобто бюджетні авіакомпанії, це, по суті, авіамаршрутки, які не мають жодного зобов’язання перед державою. І в будь-який момент можуть відмовитися виконувати невигідний їм рейс. Ну, наприклад, якщо квитків продали недостатньо. Так, компенсацію за квиток пасажири отримають. Але хто компенсує проплачені готелі, зірвані угоди, доставку екстренних посилок та зіпсовані плани? Урешті, наявність національного регулярного авіасполучення — це питання національної безпеки.
А в нас тепер будуть права та фінансові гарантії, як у Європі?
Так! Окрім збільшення кількості рейсів, пасажири мають дістати й серйозний захист від свавільних скасувань рейсу і затримок, незалежно від ціни квитка. А якщо затримка сталася з провини авіакомпанії, пасажирові мають виплатити серйозну компенсацію — від 200 до 600 євро.
Коли це все запрацює?
Угода передбачає ратифікацію в 29 парламентах. Але має хитру приписку про «тимчасове застосування», тобто, діє вже.
Звичайно, «відкрите небо» не означає, що вже завтра на українців чекають квитки по 10 євро. Але одразу після підписання угоди Wizz Air оголосив про 26 нових маршрутів до Європи. А власник найбільшого світового лоукостера Ryanair заявив про агресивне розширення в Україні й активне використання не п’яти, як нині, а 12 аеродромів. Власне, він сказав і про середню ціну авіаквитка — 40 євро.
Словом, для пасажирів «відкриття неба» з ЄС однозначно буде вигідним. Ціни на польоти не моментально, але невідворотно падатимуть. А якість послуг, завдяки конкуренції, має зрости. Головне — мати в запасі і план «Б» — регулярного національного перевізника.