Урочистості до Дня захисників і захисниць відбулися сьогодні по всій Україні. У регіонах покладали квіти, марширували вулицями і встановлювали національні рекорди. Хто і як святкував — дивіться далі.
Сотні учасників маршу захисників та захисниць пройшлися головними вулицями Дніпра. Серед кремезних військових — тендітна Ірина. До лав 24-ої окремої механізованої бригади вона прийшла ще сім років тому. І каже — там, на фронті, чимало жінок-захисниць.
Ірина Миргородська, ветеран ООС 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила:
Я думала за майбутнє своїх дітей, щоб вони спали спокійно. Мирне небо над ними було. Я йшла заради них. Були в Попасному. Дуже тяжко. Вдома чекали троє дітей.
Саме заради тих, хто захищав і досі захищає рідні землі, дніпряни прийшли на марш. Тим, хто нині на бойових позиціях, передають слова підтримки.
У них підтримка з нашої сторони завжди. Є справжні захисники і захисниці Батьківщини. Стануть на захист своєї країни.
Урочиста хода відбулася й у Миколаєві. Бійці 406-ї окремої артилерійської бригади щойно повернулися зі східного фронту. Від самого ранку в очікуванні захисників на головній площі зібралися містяни.
Володимир, волонтер:
Ми їх підтримуємо, ми їх любимо і поважаємо. І тут, в тилу, за них також боремося. Ми повинні підтримувати наших військовослужбовців.
Ольга зустрічає свого коханого після восьми місяців розлуки. Зізнається – ця друга ротація була найскладнішою.
Ольга, дружина військового:
Когда они там, это жизнь по телефону. Очень хочется увидеть, по- человечески обнять… тяжело очень.
Бригада виконала поставлене бойове завдання й повернулась у повному складі. Без втрат. Чим дають відсіч ворогу, військові з гордістю демонструють містянам. На виставці — танки, бронетранспортери, легендарні «Стугни» та «Корсари», новітні «Нептуни».
Андрій Шубін, командир 406-ої окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова:
Це був подарунок для міста, і показати те, що в Миколаєві є найбільша артилерійська бригада в ЗСУ. Що ми місто підтримуємо, що ми є та потужна сила, яка завжди може захистити в цілому весь наш український народ.
А у Кропивницькому відбувся фестиваль «Радість у камуфляжі» на Козачому острові. Тут і виставка військової техніки та зброї, і виступ оркестру третього полку, і навіть встановлення національного рекорду.
Ми воїни, не ледарі, не лежні, бо наше діло праведне й святе, бо хто за що, ми — за незалежність, тому нам так і важко через те.
Ось так, цитуючи вірші Ліни Костенко, військовослужбовець із Кропивницького Олександр готується встановлювати рекорд із «бьорпі». І робить цю вправу за годину 870 разів! Це національний рекорд!
Олександр Тітенко, військовослужбовець:
Присвячую цей рекорд дівчатам та хлопцям, які віддали своє життя за незалежність і вони живі доти, доки ми про них пам’ятаємо.