Перш ніж заходити в органічний ринок, кожен виробник повинен визначитись наскільки близька для нього органічна тема. Є приклади, коли аграрії «заходили» у цей ринок і через 4 роки вийшли з цього бізнесу. Важливо, щоб фермер, перш ніж приймати рішення, визначився з метою та цілями і тільки тоді, при розумінні можна починати працювати у цьому напрямку. Для вітчизняних виробників – це новий досвід ведення бізнесу. Але крім філософії для будь-якого аграрія важлива і фінансова сторона.
Довготривалі вкладення
Вітчизняний органічний сектор за останні 7 років активно розвивається. Сприяє такому розвитку у першу чергу міжнародна допомога, зокрема завдяки програмам USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО. Фермери, які бажають зайнятися цим напрямком, повинні розуміти, що це довготривала робота.
«Мова йде не тільки про безпосередньо виробників, але й про імідж країни, а також про розвиток економіки в цілому. В основі програм USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО повністю системний підхід. Ми готові надати пораду, допомогти зорієнтуватися у якому напрямку рухатись далі і направити на ті програми, які уже є на ринку», — зазначає Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків.
Перехід на органічне виробництво, як говорять експерти, має одну основну перевагу – це філософія життя, бачення майбутнього. В групі компаній «Арніка» можна сказати навіть «хворіють» органічним вірусом. З 2013 року вони повністю займаються вирощуванням органічних продуктів. Сьогодні — це найбільший холдинг в Україні, який об’єднає 7 компаній-виробників, які розвиваються в органічному напрямку. Вони як ніхто знають, чому варто переходити на таке виробництво.
«Якщо говорити про органічне виробництво, то одразу важливо зрозуміти, що мова йде не про супер маржинальність чи про якісь золоті гори. Це непростий шлях, який проходить кожна органічна компанія. Так, є 3 роки перехідного періоду, це і інвестиції у техніку, агротехнології. Важливий вибір персоналу, адже не всі можуть легко прийняти нові технології, відмінні від тих, яких їх навчали в університетах. Не всі агрономи приймали той факт, що можна нічого не вносити і мати хороші урожаї», — зазначає Вікторія Васильченко, керівниця відділу зовнішньоекономічної діяльності компанії «Арніка».
Якщо говорити про маржинальність органічного виробництва, то експерти зазначають, що урожаї при такій агротехніці не такі високі, як при традиційному виробництві. Але потрібно розуміти, що є продукти з високою маржинальністю, а є із низькою. Так, в останні 2 роки пшениця конвенційна продається за такою ж ціною, як органічна. Тому важливо, щоб в сівозміні були культури з різною маржинальністю.
Читайте також: Талановиті в усьому. Чого прагнуть жінки-підприємниці в тваринництві?
Проблеми і перспективи
фото: ispionline.it
Перехід на органічне виробництво має чимало «плюсів». Це відродження родючості ґрунту, турбота про довкілля, а також про здоров’я агровиробника і споживача. У той же час ціль у неорганічного виробництва – це продовольча безпека.
«В Україні ми системно виходимо з необхідності вирішувати проблему, оцінюємо ризики, або думаємо, що їх оцінюємо. Для неорганічних виробників основний ризик – це недоотримання прибутку і постійне маркетингове навантаження — як втримати довіру споживача будь-якою ціною.
Маркетинг — це важливий інструмент, проте органічні продукти посилюють будь-який маркетинг, а не навпаки. Ми заохочуємо виробляти органічні сертифіковані продукти, адже споживачу легко пояснити чому варто обирати органічне. Будемо чесними – ми всі хочемо споживати тільки органічні продукти. Вибір споживача — це головний інструмент досягнення цілі підприємництва, і він на боці органічного виробництва», — розповідає Олена Корогод, президент бізнес-об’єднання Органічна Україна.
Сьогодні 95% виробленої органічної продукції експортується, зокрема у країни ЄС. Найбільше переймаються про свою їжу в Австрії та Німеччині. Там звітують про рекордне зростання попиту на органічні продукти в 2020 році, тобто там вибирають «зелений курс», який може стати досить перспективним для українських аграріїв.
Фермерам варто пам’ятати про ще один момент. У країнах ЄС запрацювала програма GREEN DEAL, якою передбачається, що в аграрному секторі буде скорочено використання пестицидів на 30% та добрив на 20% до 2030 року. Частка земель під органічним виробництвом – 25% до 2030 року; 30% суші та 30% морських теренів – природоохоронні території тощо.
Читайте також: Лови момент: як заробити на соняшнику
«Європа орієнтується на органічне виробництво і відповідно значно більше органічних інгредієнтів їм буде необхідно. Не усіма продуктами Європа може себе забезпечити сама, тому вона буде допомагати своїм підприємствам закуповувати необхідні інгредієнти.
Перехід на органічне виробництво є не лише покликом душі. Це уже необхідність у зв’язку з тим, що відбуваються значні екологічні зміни. Якщо ми хочемо існувати в нормальних умовах ми повинні бути готовими вести економічну діяльність з нульовими викидами парникових газів.
Для цього будуть виділятися величезні кошти, господарства будуть стимулювати переходити на ведення органічного виробництва та зменшувати використання пестицидів тощо. Також, будуть обиратися культури для споживання ті, які мають найменший вплив на оточуюче середовище. Прикладом є споживання м’яса, нагадаю, скотарство у лідерах викидів вуглецю. Ми вже маємо штучне м’ясо і далі буде заміна протеїнів тваринного походження на протеїни походження рослинного.
Вже зараз потрібно думати про перехід на органічне виробництво, щоб зберегти свою конкуренцію у майбутньому», — зазначає Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України».
Досвід перших
За декілька років на органічному ринку лохини вдалося закріпитися господарству BigBlue Organic Blueberry Farm. Тут не тільки виростили найбільшу ягоду вагою більше 9 грамів, діаметром 3,05 см, але й експортують свою продукцію та продають на локальному ринку сертифіковану лохину.
«Кожного року ми нагороджуємося як бренд року і зараз йде мова про нас як про виробників органічної лохини. Зараз компаній, які вирощують неорганічну лохину значно більше. Для нас це досить вагомі нагороди і ми будемо прагнути розвиватися і надалі», — каже Олег Науменко, керівник BigBlue Organic Blueberry Farm.
Зростає зацікавленість і органічним молоком не тільки серед українців і за кордоном.
«Якщо раніше про органічні продукти говорили, що це тренд, то зараз усі розуміють, що за цим майбутнє. І якщо б не було зацікавлення даною продукцією ми б не розвивались: зараз на ринку представлені товари Organic milk, Organic meat, Organic chicken. Ми відкриті для тих, хто хоче познайомитися з нашим виробництвом.
Не потрібно сидіти на місці, а необхідно шукати відмінності. Сьогодні продавати органічну продукцію набагато легше ніж це було, наприклад, на старті у 2014 році», — говорить Леся Матюшенко, директорка відділу продажу компанії Organic milk.
Читайте також: Виноград у теплицях: перспективний бізнес чи зайві витрати
«УКРОЛІЯ» представлена торговими марками традиційної соняшникової олії «ДИКАНЬКА», а також професійною високоолеїновою олією EFFO і органічною соняшниковою під брендом GARNA organica.
«З 2017 року ми виробляємо органічну олію, в рік переробляємо від 15 до 18 т органічного соняшнику. Усю сировину ми купуємо у перевірених виробників. Я напевне вас здивую, але є господарства, які займаються органічним виробництвом в Україні більш ніж 40 років.
Органіка – це питання стратегічного майбутнього нашої країни. Якщо ми експортуємо більше 50% продукції, то збереження землі є досить важливим завданням. Займатися органікою, коли у нас тільки 1% під цим виробництвом, необхідна справа. Ми розробили спеціальні програми для аграріїв для переведення традиційного виробництва в органічне», — розповідає Сергій Кузьменко, директор з виробництва ORGANIC «УКРОЛІЯ».