Українці давно навчилися економити на одязі завдяки секонд-хенду, проте нині вони це роблять під егідою моди та екології.
В інтерв’ю Фактам ICTV співзасновниця проекту BE SUSTAINABLE! Fashion Summit Дар’я Марусик розповіла про екологічну моду, секонд-хенд, а також показала свій капсульний гардероб на всі випадки життя.
— Як українці ставляться до речей, які були у вжитку, і чому це не соромно?
— Це досить по-різному. Залежить від того, який економічний рівень родини, як вони загалом ставляться до моди. Проте, якщо говорити про глобальну тенденцію в Україні, то все більше і більше, зокрема, молоді, звертають увагу на вживаний одяг. Насамперед це креативно та екологічно, а також це свідомо.
— Загалом українцям не все одно на екологічність одягу? Чи є такі дослідження?
— На жаль, не було таких глибинних досліджень. Мені здається, що ми маємо їх провести. Звичайно, українці не замислюються насамперед про екологічність одягу. Вони спочатку думають, як їм на роботу доїхати, та яка у них сьогодні зарплатня. Це вже інший рівень потреб. Якщо говорити про тенденцію, то вона змінюється. У світі загалом рівень щастя зростає, тому ми можемо говорити, що такі речі, наприклад, як етичність до тварин та природи, починають зростати.
— Якщо говорити про новий екологічний одяг, то які на нього ціни? Чи зможуть українці собі його дозволити?
— Екологічний одяг дещо дорожчий, аніж звичайний масмаркет. Проте через збільшення попиту починають з’являтися більш демократичні бренди. Тут варто розуміти, в який спосіб створюється ціна. Це справедлива вартість щодо всіх людей, які працюють у цьому бренді. Зокрема, це гідна зарплата для людей, які відшивають цей одяг, працюють із ним у магазині. Та й екологічні матеріали — вони дорожчі під час виготовлення та потребують інших технік з використання. Якщо ми беремо середньостатистичний масмаркет Zara, то екологічний одяг буде дорожчим відсотків на 20. Втім, якщо зважати не перспективу, то екологічна річ слугуватиме вам довше за одяг з масмаркету.
Якщо подивитись на цінники у всіх магазинах, представлених у столичних шопінг-молах, то не кожен українець може дозволити собі одяг звідти. Тому тут українцям варто зрозуміти, що екологічний одяг — це інвестиція, яка може окупитись.
— Екологічний одяг — це натуральні тканини чи спеціальні синтетичні матеріали?
— Це необов’язково натуральні матеріали. Сюди також можна віднести матеріали, які є результатом перероблення. Зокрема, йдеться про поліестер. Він не буде цілком екологічним, проте він все одно не такий шкідливий, як китайський.
Це можуть бути напівсинтетичні тканини, наприклад, віскоза. Це матеріал не цілком натуральний, однак якщо він виготовлений правильно, то може бути екологічним.
— Чому екологічні тканини довше слугуватимуть?
— Це не лише через тканини. Наприклад, є дослідження, які говорять, що речі з органічної бавовни, а не промислової, слугують менше часу, адже вона м’якша. Проте якщо нитки з органічної бавовни обробити іншою технікою, дорожчою, то вона слугуватиме довше.
Загалом, якщо бренд себе позиціонує як екологічний, то він створює одяг поза часом, не наслідує мікротренди. Це частина їхньої філософії. Також такі бренди часто створюють гайди, як пролонгувати життя певної речі.
— Якщо у людини не вистачає грошей на такий одяг, то як їй вдягатися стильно та екологічно?
— Звичайно, це секонд-хенди, комісійні магазини, різні рісейли, свопи.
— Скільки можна зекономити, якщо не купувати нові речі?
— Я — поганий приклад у цьому питанні, бо загалом не купую багато речей. У мене досить капсульний гардероб. Я живу за таким принципом, що ми купуємо речі, які можна комбінувати між собою. Тобто ти щодня у новому образі, проте речей у тебе небагато.
Це нині секонд — модний та свідомий, а до цього він був способом економити. Тобто люди й раніше у такий спосіб економили, вони можуть робити це і зараз, але під модною егідою.
Дар’я провела тур своїм гардеробом, а також розповіла, як економічно та екологічно зібрати капсулу.
ЧитайтеБренд вышиванок Foberini провел показ в США под музыку KAZKA ?>