Дефіцит на ринку праці України буде тільки загострюватися. Усе через те, що українські студенти переважно обирають гуманітарні спеціальності, коли роботодавці потребують технарів.
Про це йдеться в матеріалі видання OBOZREVATEL.
Філологи не можуть знайти роботу
Найпопулярнішим напрямком серед українських абітурієнтів виявилася філологія. Туди свої заяви подають найбільше випускників шкіл. На другому місці право. Також серед найпопулярніших спеціальностей опинилися й інші гуманітарні напрямки – середня освіта, журналістика і психологія.
Охочих пов’язати своє майбутнє з інженерією все менше. Її у десятці найпопулярніших спеціальностей взагалі немає.
З цієї причини більшість безробітних з дипломами гуманітарних вишів не можуть знайти роботу за спеціальністю і змінюють фах. Найчастіше вони йдуть у продажі.
Окрім цього, у списку професій загальнодержавного значення, затвердженого Урядом, вказані слюсар, машиніст, зварювальник, верстальник. Усі вони на ринку праці в дефіциті.
В Україні не вистачає інженерів
Колишній директор з розвитку Work.uа Сергій Марченко розповідає, що абітурієнти та їхні батьки не зважають на ситуацію на ринку праці під час вибору майбутньої професії. Адже в розвинених країнах охочих отримати технічну освіту значно більше. Там студенти часто беруть кредити, щоб отримати вищу освіту. Тому вони обирають професію, яка дозволить потім добре заробляти.
Бізнес не задоволений вищою освітою в Україні
Українські виші не готують фахівців, які володіють необхідними для роботи навичками.
У дослідженні CEDOS зазначається, що знання, які отримують студенти під час навчання, потім неможливо застосувати у роботі.
Також проблеми створює і те, що студентів навчають на застарілому обладнанні, а самі виші рідко прислухаються до побажань представників бізнесу і неохоче переглядають свої програми.
Абітурієнти найчастіше обирають гуманітарні спеціальності
За словами Тимофія Милованова, президента Київської школи економіки, проблема з технічною освітою тягнеться ще зі шкіл. Адже з такими предметами, як математика, фізика і хімія найчастіше виникають проблеми.
«Багато хто шукає не освіту як таку, а місце де, за їхніми переконаннями, можна більш «безпечно» провести час, ніж в армії, на роботі, в професійно-технічній освіті або просто вдома», — додає пан Милованов.
Також побутує думка, що сьогодні інженери зовсім непотрібні, хоча в реальності усе навпаки.
Абітурієнти не знають, куди йти
Аналітик центру CEDOS Тетяна Жерьобкіна розказує, що у більш розвинених країнах влада відслідковує працевлаштування випускників вишів, щоб оцінити затребуваність фахівців на ринку та чи цікаво студентам працювати у сфері, яку вони обрали. В Україні намагалися провести подібний аналіз, але безуспішно.
Також проблеми на ринку праці виникають через неусвідомлений вибір абітурієнтів.
Нагадаємо, що серед найбільш високооплачуваних професій виявилася одна, для якої не потрібна освіта.
Читайте також про 10 професій, які незабаром зникнуть.
Щоб не пропустити найцікавіші новини — читайте нас у Telegram та Viber.