У берлінському штабі соціал-демократичної партії Німеччини святкують. На виборах до Бундестагу вони перші і навіть обігнали партію канцлерки Ангели Меркель — Християнсько-демократичний Союз. Кандидат у її наступники від соціал-демократів дякує за підтримку і вже бачить себе у кріслі керівника німецького федерального уряду.
«Виборці дуже чітко висловилися. Вони вказали, хто має формувати уряд. Це соціал-демократи, зелені та вільні демократи. Це однозначний мандат довіри для нас від виборців. Саме тому ці три сили і мають будувати коаліцію», — заявив Олаф Шольц.
Ці вибори до Бундестагу – історичні. Вперше за 16 років Німеччина матиме нового канцлера. Бо залізна фрау Меркель вирішила від політичних справ відійти. Її партія на цих перегонах друга з розривом менше двох відсотків. Небагато, та для християнських демократів це найгірший результат за всю історію.
«Звісно, я б хотів бути на першому місці. Але з огляду на те, що розрив між двома партіями невеликий, я все ще маю повну підтримку партії, аби продовжувати виконувати мої обов’язки», — кандидат на посаду канцлера від блоку ХДС\ХСС Армін Лашет.
Голоси ще рахують. А німецькі експерти припускають, принаймні до Різдва Меркель залишиться на посаді. Новообрані депутати ще мають сформувати коаліцію. А це процес тривалий. Після минулих виборів 2017го перемови тривали майже півроку. Більшість у німецькому Бундестазі має свої назви — залежно від кольорів партій.
Наприклад — коаліція ківі. Чорний колір — це християнські демократи і партія зелених. Або от до останнього часу була чорно-червона гранд коаліція — християнські демократи і соціал-демократи. Та після цих виборів двох партій у коаліції не вистачить. Має бути три. Серед варіантів — так звана коаліція кольорів Ямайки або Ангола. Та найімовірніше буде світлофорна коаліція. Червоний — соціал-демократи, зелений — партія зелених і жовтий — вільна демократична партія Німеччини.
Олаф Шольц уже заявив, із християнськими демократами об’єднання не буде. Їм пропонує піти в опозицію. Натомість готується до коаліційних переговорів із зеленими та вільними демократами. А це для України — добрий знак. Зокрема і в питанні енергетичної безпеки після запуску російського «Північного потоку-2».
«Якщо ці дві партії будуть разом, це має вплив на ставлення до цього потоку. Зелені — якоюсь мірою найбільш проукраїнська партія в Німеччині і найбільший критик «Північного потоку-2″, не тільки через критику Росії, але і через кліматичних причин», — пояснює німецький журналіст, кореспондент Frankfurter Allgemeine Zeitung Герхард Гнаук.
Тим часом німецькі експерти прогнозують, політику кого з канцлерів може повторити ймовірний канцлер Олаф Шольц. Його однопартієць на посаді канцлер Герхард Шредер виступав за газову дружбу з Росією.
«Колишній канцлер Шредер втягнув Німеччину в будівництво цих газопроводів, а канцлер Меркель не змогла витягнути Німеччину», — зазначив Герхард Гнаук.
Соціал-демократи традиційно до Росії прихильні. Саме вони — автори так званої остполітік, добрих відносин із Росією попри її агресивні дії. Та от експерти кажуть, вони навчилися на помилках християнських демократів. І зближення з Кремлем від Німеччини чекати не варто.
«Не залежно від того, який буде канцлер у Німеччині, політика щодо Росії залишиться приблизно такою ж. Це не те що політики канцлера Німеччини, це загальноєвропейських тренд — надавати перевагу економічним інтересам з Росією при чому засуджувати агресивну політику», — переконаний експерт аналітичного центру «ADASTRA» Ярослав Лепеха.
А тому і роль посередника у мирних переговорах новий канцлер теж збереже. Щоправда, відновити роботу Нормандського формату новому чільнику німецького уряду найближчим часом навряд чи вдасться.
«Цей формат тримався на Меркель особисто. І нині щонайменше на кілька місяців Німеччина випадає з процесу. І Франція захоче перебрати естафету на себе. Але тут багато залежить від Росії», — пояснює заступник виконавчого директора «Української призми» Сергій Герасимчук.
«Її головна міжнародних роль — це її доля в Мінському процесі. Це такий шлях, який вона показала, і можна сподіватися з оптимізмом, що майбутній уряд хоча б триматиме курс», — зауважив кореспондент Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Ще одна тема розбрату — надання Україні летальної зброї. Цю ідею озвучували лише зелені під час виборчих перегонів. Але згодом після критики заяви відкликали. Соціал-демократи та партія Меркель таких різких заяв не підтримували.
«Олаф Шольц значною мірою у своїй кампанії спирався на те, щоб показати, що буде продовжувачем політики Меркель, був віцеканцлером у її уряді», — каже Сергій Герасимчук.
Та от під питанням політика санкцій ЄС щодо Росії. Трималися вона саме завдяки Ангелі Меркель. Деякі країни Європи можуть почати тиснути на нового німецького канцлера, аби обмеження зняти — на догоду своїм бізнес-інтересам у відносинах із Кремлем.
Марія Писаренко, Богдан Танасійчук, «5 канал»
Нагадаємо, на виборах до Бундестагу керівний консервативний блок ХДС/ХСС здобув 24%. Це партія чинної канцлерки Ангели Меркель. Сама вона не балотується, кандидат керівного блоку – Армін Лашет.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на «5 канал» у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.