Соціал-демократична партія таки стала переможцем федеральних виборів у Німеччині, нехай і з невеликим відривом. Тепер саме соціал-демократи будуть створювати коаліцію. Оскільки жодна партія не набрала понад 30%, що давало б їй політичну перевагу, переговори щодо формування коаліції будуть вестися більш-менш на рівних.
Що стосується можливості відновлення нинішньої широкої коаліції з блоком ХДС/ХСС, то лідер соціал-демократів Олаф Шольц висловився про це дуже негативно. Кілька днів тому він заявив, що партії Лашета (наступника Ангели Меркель) було б дуже корисно трошки посидіти в опозиції та відновитися до свого найкращого рівня. Соціал-демократи втомилися від кількох каденцій Меркель, коли їм доводилося бути молодшим партнером християнських демократів, і навіть у якості старшого партнера не хочуть продовжувати цю співпрацю. Втома дуже відчутна.
При цьому готується варіант іншої коаліції – вже не широкої, як було з християнськими демократами, а за певними інтересами — з «зеленими», вільними демократами та, можливо, Лівою партією.
Єдиний, з ким точно ніхто не хоче мати справу – це пропутінська ультраправа політична сила Альтернатива для Німеччини
Єдиний, з ким точно ніхто не хоче мати справу – це пропутінська ультраправа політична сила Альтернатива для Німеччини. Вона – токсична, її завдання – лише збаламучувати ситуацію і брати перемогу на місцевих виборах. Її перемога в землях Східної Німеччини просто шокує: там перше місце взяли соціал-демократи, але на друге місце вийшла Альтернатива для Німеччини. Це – шок, бо це означає, що принаймні частина земель будуть відігравати серйозну роль якщо не в реальній, то в пропагандистській підтримці зусиль Росії, в тому числі й на сході України. Таких людей тепер буде дуже багато, і вони будуть на міжнародному рівні підтверджувати, що Німеччина підтримує невизнані республіки. Через це буде дуже багато ґвалту. На реальну політику це вплине рівно на 0,0%, але російська пропаганда це буде дуже розкручувати. Завдяки такому результату Альтернативи для Німеччини Україна дістала ще один фронт інформаційної війни.
Об’єднання соціал-демократів із «зеленими» для України, в принципі, мало би бути позитивним. Шольц дуже далекий від питань зовнішньої політики. Він ніколи цим не займався, а в уряді Меркель він був віце-канцлером і міністром фінансів. Усі його інтерв’ю і заяви на 99% стосуються соціальної політики, фінансів, енергетики тощо. «Зелені» ж, як відомо, дуже жорстко виступають проти «Північного потоку-2», і в цьому питанні ми розглядали їх як своїх партнерів. Але насправді Шольц має для них заготовку – протягом останнього місяця він активно висловлювався на тему підтримки відновлювальних джерел енергії. І тут вони можуть досягнути певних домовленостей, які перекриють негативний фактор ПП-2, який так підтримали соціал-демократи в уряді Меркель. Тож «зелені», розуміючи, що справа з Північним потоком-2 – безнадійна, бо він уже завершений, можуть знайти спільну мову з соціал-демократами.
З вільними демократами у соціал-демократів не було протистояння. Ліва партія, хоча вона й невелика, може стати певним доважком.
Об’єднання соціал-демократів із «зеленими» для України, в принципі, мало би бути позитивним
Наслідки перемоги соціал-демократів можуть бути наступними. Визначальною буде позиція Олафа Шольца щодо формування політики німецької держави. Це класика, бо канцлер у Німеччині – сильна фігура. При канцлері може бути достатньо сильний і знаковий міністр закордонних справ, але його роль і вплив нівелюються позицією канцлера. Коли нинішній міністр закордонних справ Німеччини виступав із позиціями, які співпадали з позицією канцлера Меркель, ми бачили, як стрімко вони набирали ваги. Але коли він виступав із протилежними позиціями, вони нівелювалися. Однак для Олафа Шольца зовнішня політика не є пріоритетом, він нею особливо не цікавиться. За таких умов цілком може зрости роль міністра закордонних справ, який, імовірно, буде від «зелених».
Але є маленька проблема, і вона – не стільки в Німеччині, скільки в Україні. Володимир Зеленський своїми безглуздими заявами та на тлі нинішнього руйнування антикорупційної інфраструктури в Україні привів до того, що ми втратили союзників. Раніше у нас були два противники в Німеччині: Альтернатива для Німеччини та соціал-демократи, які завжди рухалися в шрьодерському руслі. Зараз же у нас фактично немає союзників у цій державі.
«Зелені» не настільки забронзовілі, як основні важковаговики у Німеччині, але тим не менш, речі, які зараз відбуваються в Україні їх не задовольняють. Низка заяв представників цієї партії свідчить про те, що вони різко погіршили своє ставлення до України. Україна не була в фокусі їхньої уваги, але з певних причин вони були готові нас підтримувати. Зараз, схоже, що ні. А тому імовірний міністр закордонних справ від Партії зелених Україну, на жаль, у цьому плані не врятує.
Володимир Зеленський своїми безглуздими заявами … привів до того, що ми втратили союзників
В принципі, позиція Шольца і соціал-демократів не є поганою для нас – вона повністю наслідує позицію Меркель. Йдеться про посилення відносин Німеччини із США (принаймні доки там Байден при владі) та про посилення ролі НАТО. Але соціал-демократи – класичні противники членства України в НАТО. Очевидно, що вони можуть підсилити стару тему про розширення НАТО на Балканах, хоча навряд чи це буде можливо найближчим часом. Тож насправді ми тут не маємо особливого позитиву.
Деякі заяви Шольца у нас почали цитувати як позитивні. Наприклад, раніше він зробив заяву (не як кандидат на посаду канцлера, а як віце-канцлер) про політику Росії. Він чітко сказав, що Євросоюз має напрацьовувати нову східну політику, але при цьому не було жодних уточнень, що саме він має на увазі, і що Європа не повинна більше допускати переділу кордонів методом сили, але при цьому він не сказав про потребу протистояти тому, що вже відбулося, тобто вигнати РФ з окупованих територій. Фактично він сказав лише те, що це не має повторюватися в майбутньому, Росія не має йти далі.
Це достатньо небезпечна позиція, тому що, окрім цих слів, я не знайшов більше жодної його згадки про Україну.
На сьогодні позиція Шольца по східному вектору буде формуватися за принципами, прийнятими у соціал-демократів. Тобто для України ситуація може погіршуватися відчутно. Ідея про співпрацю з Росією у них буде побутувати, але поки що вона там не надто популярна. І Шольц про Росію теж старається не згадувати.
Не погоджуюся з тими, хто каже, що Шольцом маніпулюватиме Шредер. Так, Шольц був членом неформальної групи шредеревців, коли той був канцлером. Але він втратив приставку «шредерівець» ще після відставки канцлера і після того, як Шредер продався Газпрому. Тому за Шредером Шольц іти не буде.
Але на Шольца матиме потужний вплив Франк-Вальтер Штайнмайер – його однопартієць, федеральний президент, колишній міністр закордонних справ, з яким Шольц співпрацював достатньо активно. Певний час вони конкурували щодо впливів у Соціал-демократичній партії, і Штайнмайер поступився Шольцу. Думаю, саме Штайнмайер матиме зараз на Шольца вирішальний вплив.
…позиція Штайнмайера стане основою позиції Олафа Шольца і нового уряду Німеччини
Для нас це означає ризик домінування в Німеччині позиції Штаймайера щодо України: що Німеччині та Франції потрібно вийти з цього процесу, а також якомога швидше і без будь-яких передумов провести вибори на Донбасі, бо це розв’яже проблему на майбутнє, тому що це вже буде внутрішня проблема України, а вони будуть надавати гуманітарну допомогу для відновлення зруйнованих регіонів. Думаю, що ця позиція Штайнмайера стане основою позиції Олафа Шольца і нового уряду Німеччини.
Без активної української позиції із цим буде важко щось зробити. Вплив американської адміністрації та Байдена на Шольца буде значним, але й у Вашингтоні Україна суттєво втратила підтримку.
У Росії вже були радісні коментарі щодо перемоги соціал-демократів – там радіють «нашему Берлину» и «нашей Германии». Втім, Росія відкорковувала шампанське і після перемоги Трампа, а потім це виявилося не так уже й добре для неї. Тому Україні не варто робити трагедії з перемоги соціал-демократів, бо кардинально гірше не стане. Але на Україну почнуть тиснути з приводу необхідності терміново провести вибори на Донбасі та імплементувати формулу Штаймайера. Це додасть нам більше неспокою та протистояння всередині країни, ніж на зовнішній арені. Не думаю, що в Україні хтось наважиться провести там вибори та ухвалити відповідні закони.
Росія не перемогла на цих виборах у Німеччині. Адже Шольц і соціал-демократи навіть не думають про зняття попередніх санкцій з Росії, про визнання законності анексії Криму та окупації Донбас. Умовно кажучи, в Німеччині на виборах переміг не Шредер, а Штайнмайер. Тож Росії ще зарано пити шампанське.
А от щодо нашої співпраці з Німеччиною, то проблема – у Києві, а не в Берліні.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт з питань міжнародної політики, колишній народний депутат України