Дебати Генасамблеї ООН давно перетворилися на майданчик голослівних виступів лідерів держав. Лише поодинокі політики здатні вказувати на глобальні проблеми і навіть пропонувати шляхи вирішення. Це перші з часу пандемії дебати, на яких лідери виступали особисто з трибуни в зеленій гранітній залі. І бачення у кожного зовсім різне. Говорили передусім про коронавірус, кліматичні зміни, Афганістан, а ще традиційно – про бідність та голод в африканських країнах та прірву між багатими та бідними. Тема України зникла з порядку денного. Американський президент, а саме він задає риторику глобальної політики на найближче майбутнє, жодним чином не згадав агресію Росії. І тут про неї говорити варто не лише в контексті незаконної анексії Криму чи вторгнення російських регулярних військ на схід України, а й трансатлантичних проблем, причиною яких є Кремль. Це російські кібератаки в США та Європі, втручання у вибори інших держав, загроза енергетичній безпеці через зведення газогону «Північний потік-2». І найголовніше – подальше нарощування військового потенціалу, який впритул наближається до кордонів ЄС. Два тижні тому російські танки були на спільних російсько-білоруських навчаннях «Захід-2021». Але чи всі вони повернулися назад до федерації. Ось у чому питання? Хто наважився говорити про загрози з боку Москви, а хто дипломатично не побачив агресії і небезпеки для світу, слухаємо далі.
«Сполучені Штати конкуруватимуть, і конкуруватимуть активно. Ітимуть уперед, керуючись нашими цінностями і силою. Ми підтримуватимемо наших союзників та друзів. І протистоятимемо спробам сильніших країн домінувати над слабшими методом зміни територій, застосування грубої сили, економічного насильства, технічної експлуатації чи дезінформації. Ми не прагнемо нової «холодної війни» і не хочемо, щоби світ був поділений на ворогуючі блоки», – сказав президент США Джо Байден.
«Досі не припинилася війна в Україні, де від початку російської агресії загинули понад 13 тис. людей. Одна держава загарбала територію іншої. У Європі після Другої світової війни, у XXI столітті, Україна зазнала нападу. Як відреагувала багата Північ на цю трагедію боротьби українського народу за незалежність? Відповіддю стало будівництво величезного газопроводу «Північний потік -2″, який доставлятиме російський газ до Західної Європи. І це приноситиме агресору ще більше мільярдів доходів», – наголосив президент Польщі Анджей Дуда.
Президент Польщі5 канал
«Азербайджан, скориставшись правом на самозахист, припинив вторгнення на своїй території. Ми підтримуємо кожен крок на шляху до встановлення миру на Кавказі, а також вважаємо за необхідне зберігати територіальну цілісність і суверенітет України – включно з Кримом, анексію якого не визнаємо», – зазначив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
«Я дякую всім державам, які цьогоріч згадали Україну у своїх виступах тут. Це дуже важливо. І багатьом іншим, які не соромляться, що Україна – їхній друг і партнер. Які можуть називати речі своїми іменами: окупацію називати окупацією, а агресію називати агресією, не боячись, що хтось показово покине цю залу», – розповів президент України Володимир Зеленський.
«Ми не можемо забути окупований Кримський півострів та ситуацію на Сході України. Україна має нашу сильну і непохитну підтримку її суверенітету, територіальної цілісності та політики невизнання незаконної анексії Криму Росією. Безпека неподільна, безпека України – також і наша», – сказала президентка Естонії Керсті Кальюлайд.
Бойові дії5 канал
«Більшість заможних країн вакциновані. Тоді як понад 90% жителів Африки досі чекають на першу дозу. Це моральний вирок нашому світу. Це цинізм! Ми склали тест із наукових відкриттів, але отримали двійку з етики. Кліматична криза також б’є у дзвони. Людство отримало червоний сигнал. У нас дедалі менше часу щось змінити», – розповів Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
«Чи виявили ми достатньо солідарності? Чи правильно поводилося людство протягом усієї боротьби з вірусом? Чи пропонували одне одному допомогу так, як ми повинні робити? Ми усі маємо серйозні сумніви», – зазначив президент Польщі Анджей Дуда.
«Зараз ніхто не може собі дозволити сказати: я впливовий і ні за що не платитиму. Тому що кліматичні зміни стосуються усього людства. Вони вражають однаково боляче людей з Європи чи Азії, американців чи африканців, багатих чи бідних», – сказав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Президент Туреччини5 канал
«Екстремальні погодні умови ми бачимо у кожній частині світу. Вчені та експерти говорять, що ми ми швидко наближаємося до точки «неповернення» – у прямому сенсі. Щоби щось змінити, нам необхідно стримати глобальне потепління. А це ми можемо зробити лише завдяки нашим колективним зусиллям», – наголосив президент США Джо Байден.
«Кожна країна має зробити, те, про що ми часто говоримо – зменшити викиди до 2030 року. Я палко переконаний, що ми маємо виконати ці зобов’язання», – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Зміни клімату5 канал
«А ще ми бачимо, у якій скрутній ситуації опинився Афганістан. Його фактично кинули на призволяще. Афганці залишилися самі. Їх покинули з наслідками нестабільності та конфліктами, які переважали у регіоні впродовж останніх чотирьох десятиліть», – наголосив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
«Ми завершили двадцятирічний період конфлікту в Афганістані і, закінчивши цю еру безперервної війни, ми починаємо нову еру – безперервної дипломатії», – сказав президент США Джо Байден.
«Пані та панове, ми не можемо дозволити собі гаяти час. Нумо працювати. Зробімо наше майбутнє кращим. Ми можемо це зробити, це у наших силах і можливостях», – розповів Джо Байден.
Читайте також: Україні не варто покладатися на когось для боротьби з агресією РФ – експосол США в Україні про нинішню Генасамблею ООН.
«Час за Гринвічем», «5 канал»