https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/76c82c36df67de86c3c020f6d97cfef2.jpg
Автори:
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/e8f5717d910df5aa7f81055f621d240d.png
Анна Єгорова
У 2021 році захід пройшов без порушень правопорядку, а єдина провокація тривала не більше хвилини.
19 вересня в центрі Києва відбувся десятий Марш рівності, організований громадською організацією «КиївПрайд». Після перерви в рік (через пандемію у 2020 році символічна акція відбулася онлайн) марш зібрав кілька тисяч осіб (за підрахунками ДМ — близько п’яти тисяч, організатори нарахували сім). Подію перенесли з червня на вересень теж через карантинні обмеження.
На Марш рівності акредитували журналістів і журналісток 115 ЗМІ, розповіла «Детектору медіа» Оксана Солонська, медіакомунікаційна та проєктна менеджерка «КиївПрайду». Вона розповіла, що задля безпеки учасників/ць заходу і медіа не повідомляли кінцеву точку маршруту, організували окремий вхід для журналістів/ок, а точки входу на захід назвали напередодні.
На прохання «Детектора медіа» Оксана Солонська виокремила три поради медійникам/цям, які працюють на Марші рівності: «По-перше, треба знати, куди ви йдете. Я стикнулася з тим, що багато людей не знають, де початок маршу, не цікавляться подією завчасно. Тема ЛГБТ+ — дуже тендітна, це тема, до якої треба готуватися. Друга порада — звісно, не забувати про свою безпеку; це ми радимо всім учасникам/цям маршу. Третя порада — намагатися об’єктивно висвітлювати новини і намагатися поспілкуватися з опонентами, щоб показати все-таки дві сторони цього всього».
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/57c1df1ad1d445644c5d32507e9d4cf5.jpg
Оксана Солонська, медіакомунікаційна та проєктна менеджерка ГО «КиївПрайд»
Як повідомила пресслужба поліції Києва, захід обійшовся без правопорушень. Зазначається, що порядок охороняли працівники поліції діалогу, кінологи і вибухотехніки, співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій, військовослужбовці Національної гвардії.
Ключова тема цьогорічного Маршу рівності — «Країна для всіх. Закони для життя. Держава для безпеки». Серед 8 вимог маніфесту, підписаного 24 організаціями, — ухвалення проєкту закону про встановлення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті. Хода стартувала близ будівлі Національної опери.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/ca09e9e617f4501fa67e66a89d5f5216.png
Вимоги маніфесту Маршу рівності 2021
Біля червоного корпусу Національного університету імені Шевченка зібралося близько 250 опонентів прайд-руху: представників християнських, правих і праворадикальних організацій, прихильники їхніх ідей. Вони апелювали до традиційних цінностей і виступали проти розширення інституту шлюбу в Україні.
Правоохоронці забезпечили відстань між акцією і контракцією, і Марш рівності не перетнувся з мітингом. Мала місце одна провокація: майже на початку ходи перед колоною жінка впала на асфальт, ніби втратила свідомість. Колона зупинилася, зібралися журналісти й поліція. Організатори впізнали опонентку ЛГБТ-спільноти; поліція підняла жінку на ноги. Вона одразу почала на камери висловлювати свою позицію, а колона маршу продовжила рух.
Нагадаємо, у 2020 році моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 188 випадків дій на ґрунті гомофобії та трансфобії, дискримінації та інших порушень прав ЛГБТ+ людей. Монітори відзначили, що найчастіше від гомофобної агресії і дискримінації страждають жителі великих міст (Київ, Одеса, Харків), оскільки в них представники ЛГБТ-спільноти більш видимі. Зазначається, що тенденція йде на спад (у 2019 році зафіксували 369 випадків), однак більшає частка інцидентів із фізичною агресією.
У першому півріччі 2021 року Центр прав людини ZMINA вперше зафіксував ЛГБТ-активізм як найбільш небезпечний вид громадської діяльності через найбільшу кількість нападів на активістів — 7 із 53 зафіксованих випадків. Досі найбільше нападали на активістів-антикорупційників.
Раніше представники організацій «Інсайт» і «Наш світ» розповіли «Детектору медіа», як і в який бік змінюється громадська думка про ЛГБТКІ+, хто найагресивніше атакує цю спільноту та яких змін у законодавстві вона найбільше чекає.
Фото «Детектора медіа», графіка «КиївПрайд»