Польський уряд 16 вересня 1930-го розпочав пацифікацію — насильне «вмиротворення» українців Галичини. За два роки поляки провели понад 5 тис. каральних акцій українськими селищами та містами. Репресії призвели до зменшення українського представництва у польських органах влади. Приводом стали протести українців у Галичині щодо польського панування. Відповідальність за це покладали на ОУН та її підрозділ — Українську військову організацію. Ті одразу загальмували саботажну кампанію.»Пацифікація України силою карних експедицій є найбільш руїнницьким нападом, що був коли-небудь зроблений на яку-небудь національну меншість, та найгіршим порушенням зобов’язання щодо меншостей. Знищено цілу культуру, і то високу: кооперативи, школи, бібліотеки й інституції, що їх побудували українці впродовж довгих років праці, жертв та ентузіазму». – пишуть у британській газеті The Manchester Guardian.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Саботаж галичан порівнювали з боротьбою ірландців До акції залучили понад тисячу поліцейських, військову кавалерію та допоміжні підрозділи. За декілька днів арештували визначних українських громадських діячів — голову УНДО Дмитра Левицького, адвоката Володимира Целевича, священика Івана Ліщинського.Ліквідували українські суспільні молодіжні організації: «Січ», «Пласт», «Сокіл». Закрили гімназії в деяких містах. Розгромили «Просвіту» та кооперативи. Українські політичні діячі просили припинити терор проти населення, але марно.Українці з Галичини здобули лише 20 місць у Сеймі. Згодом вони звернуться до Ліги Націй із проханням натиснути на Польщу і змусити її виконувати зобов’язання щодо українців. У січні 1932-го Ліга Націй засудила дії польського уряду щодо населення Галичини. Кампанія завершилась.18 червня 1934-го арештували Романа Шухевича у зв’язку з убивством міністра польського уряду Броніслава Пєрацького. Заслали до концентраційного табору у Березі Картузькій на території сучасної Білорусі.Він очолив націоналістичну організацію самооборони. 27 січня 1937 року Шухевич вийшов з ув’язнення у зв’язку з урядовою амністією.