14 вересня виповнюється 75 років дикторці і ведучій, заслуженій артистці УРСР, Народній артистці України Тетяні Цимбал. Майже півстоліття з них вона віддала телебаченню – УТ, «Перший національний», «Новий», «СТБ».
За освітою Тетяна Цимбал філолог. У 1969 році закінчила факультет романо-германської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Ще навчаючись в університеті, почала працювати в молодіжній редакції УТ де брала участь у створенні програм: «Я+Ти», «Комсомольська традиція», «Комсомольські зорі». Згодом присвятила себе художній телепубліцистиці – цикл програм «Через обставини, що склалися», зустрічі у Чорнобилі 1986 року, телемарафони «Дзвони Чорнобиля».
Зі слів самої ювілярки, на телебачення вона потрапила ще дівчам – коли телебачення показувало «Смерічку» Левка Дутковського, її солістів – Назарія Яремчука і Василя Зінкевича.
«Настала вікопомна ера пісень Володимира Івасюка. Кожен українець, незалежно від того, мав він голос чи не мав, наспівував «Червону руту» і «Водограй», «Я піду в далекі гори» і «Відлуння твоїх кроків». Уперше на студії телебачення побачила Левка, Володю, Василя і Назарчика у 1970-у. Вони були тоді ще майже дітьми! Уперше в житті юні буковинці з особливим хвилюванням розглядали телевізійне облаштування, проводи, камери, мікрофони, студії… Назарій, якому минуло 19, взагалі виглядав підлітком! Ось такі діти з Буковини зробили український прорив. Наша пісня зазвучала повсюди», – йдеться у розповіді телеведучої у книзі Михайла Маслія «Незрівнянний світ краси Назарія Яремчука».
Головне – не зупинятися
В інтерв’ю «Главкому» Тетяна Цимбал зізналася, що основною складовою професійного успіху та телевізійного довголіття є рух.
«Якось так складається доля, такі люди поруч зі мною, що ми весь час в русі. Я дійсно загораюся дуже швидко ідеями», – наголосила ведуча.
5 цитат Тетяни Цимбал про телебачення, пропаганду і вміння бути публічною людиною
«Телебачення – це дуже потужна сила і її треба використовувати. Необхідно! Не маніпулювати, не пристосовувати. Я страшенно не люблю, коли говорять про телебачення і про радіо, як про засоби масової інформації. У телебачення багато суспільних функцій: і виховна, і інтегруюча, і рекреативна, і освітня, звичайно, інформаційна, і пропагандистська. Так, пропаганда. Не бійтеся цього слова»
«Кожному, хто хоче бути медiйною особою, треба вчитися майстерності публічного виступу»
«Один із законів інтерв’юера – це чітке формулювання запитання. Воно має бути сформульоване таким чином, аби не було відповіді «так» чи «ні». Має відповідати ваш гість, а не ви давати йому варiанти вiдповiдi. Адже показник твоєї майстерності – це цікавий гість. Є таке золоте телевізійне правило: можеш не говорити – не говори, тому що телебачення володіє надзвичайно потужними засобами виразності; план, кадр, ракурс»
«Політики – окрема iсторiя. Зараз настільки багато політики в ефірі, що вони самі демонструють, що можуть, як говорять, поводяться. Екран – не люстро, а лупа!»
«Багато з жінок-політиків набагато уважніше ставляться до свого образу, ніж чоловіки. Чоловіки, на жаль, брутальні в більшості своїй, неохайні. Через те, що успiх оратора на 70% залежить від зовнішності, на 20% від манери говорити і мовленнєвої культури, і тільки на 10% від того, що саме говориться. Він може за свою партію душу рвати, але не переконає аудиторiю. Мало купити Armani, його треба вміти носити».
Тетяна Цимбал нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, нагрудним знаком «Ветеран Національного телебачення України», відзначена премією «Людина року–2010», Всеукраїнською премією «Жінка ІІІ тисячоліття» у номінації «Знакова постать» (2009), премією Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення (2004).
Читайте також: Тетяна Цимбал: Телебачення нині дає дуже гнітючу картину України. Начебто нацiя — це лише полiтики та експерти