https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/cf2309194830a04a0adad3fa66f60ee3.jpg
Зранку 9 вересня сайт Міністерства оборони Росії сповістив про відкриття військових навчань Росії та Білорусі на полігоні Муліно в Нижегородській області. Наступний тиждень Україна та весь цивілізований світ будуть очікувати провокацій та сюрпризів від підлеглих міністра оборони Росії Сергія Шойгу.
Однак найсмішніше, що і сам Шойгу, ймовірно, буде очікувати сюрпризів від своїх навчань, тому що цінність їх спокійного та ефективного проведення є набагато вищою, ніж у попередні роки. За пару тижнів Сергій Шойгу разом зі своїм колегою по російському уряду Сергієм Лавровим стануть обличчями російського вибору, коли росіяни підуть до виборчих дільниць, щоби знову підтримати партію влади Кремля — «Єдину Росію».
Сергій Шойгу, Сергій Лавров, Олена Шмельова, Ганна Кузнецова і Денис Проценко входять у першу п’ятірку виборчого списку партії «Єдина Росія», яка буде боротися на виборах до Державної Думи, що відбудуться одразу по завершенню військових навчань «Захід-2021» — 17–19 вересня 2021 року. Міністр оборони очолює виборчий список партії, однак не планує переходити на роботу депутатом до Держдуми. Як і Сергій Лавров.
Єдиною кандидаткою з першої п’ятірки, яка збирається реально стати депутаткою, є Ганна Кузнецова — дитячий омбудсман.
Таким чином, участь Шойгу та Лаврова у виборах є суто піар-ходом. А військові навчання «Захід-2021» є піар-акцією першого номера виборчого списку «Єдиної Росії». А отже навчання «Захід-2021» мають пройти гладенько і без ексцесів, оскільки будь-який несанкціонований постріл стане політичним ударом особисто по Шойгу.
Так, наприклад, рівно чотири роки тому на навчаннях «Захід-2017» військовий гелікоптер Ка-52 «випадково» вистрілив ракетами по глядачах. Звісно, Шойгу дуже боятиметься таких випадків, а його політичні супротивники з «інших башт Кремля» можуть бути зацікавлені в тому, щоби підлаштувати такі казуси.
Доказом цієї гіпотези стало те, що напередодні російсько-білоруських навчань «Захід-2021» за незрозумілих обставин загинув міністр надзвичайних ситуацій Росії Євген Зінічев, призначення якого на цю посаду стало можливим із волі Сергія Шойгу, який переходив із міністерства надзвичайних ситуацій до міністерства оборони. Зінічева пов’язують із командою Шойгу.
Раптова смерть Зінічева за лічені години обросла масою версій, які відрізняються від офіційної. І навіть офіційна версія загибелі змінювалася кілька разів. Чи то Зінічев рятував оператора, чи то оператор рятував Зінічева. Так чи інакше, підозра, що Зінічеву «допомогли» попрощатися з життям, небезпідставна.
І навіть якщо відкинути такі думки як конспірологічні теорії, цікаво поглянути, хто і як у російських джерелах і телеграм-каналах розганяв історії про брехню офіційних органів та версії про можливу смерть Зінічева через близьке знайомство і відносини із Шойгу.
Так чи інакше, а в переддень виборів до Держдуми будь-які негативні інформаційні сплески матимуть політичний характер. Звідси й гіпотеза, що політичні конкуренти Сергія Шойгу в Росії (наприклад, Євгеній Пригожин, про конфлікт якого із Шойгу відомо давно) намагатимуться розігнати «зраду» про будь-які прорахунки під час навчань «Захід-2021».
Саме тому, на мою думку, нам і Сергію Шойгу можна очікувати провокації в ході військових навчань. Те ж саме стосується й Сергія Лаврова.
Сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сповістив про роботу в напрямку підготовки зустрічі міністрів закордонних справ країн нормандського формату. Лавров відреагував на цю заяву дещо істерично, сказавши, що дії українського МЗС щодо досягнення миру на Донбасі є «зовнішньополітичною шизофренією».
Водночас останніми днями проти Лаврова була розгорнута інформаційна атака з боку окремих російських медіа й телеграм-каналів. Так, 6 вересня 2021 року міністр закордонних справ Росії виступив перед молодими вчителями, студентами педагогічних вишів та блогерами. Тема виступу: «Погляд на світ. Компетенції для світового успіху. Як формується критичне мислення, навички комунікації і світогляд. Людський капітал для успіху в світі».
В ході виступу він обмовився, що не планує застосовувати силові методи в ході захисту російськомовного населення. Ішлося, звісно, про Україну. Однак окремі медіа і блогери використали його слова й подали новину в контексті того, що Лавров взагалі «відмовляється захищати своїх громадян».
Юрій Ткачов, редактор українського медіа «Таймер», яке вже давно перебуває в полі зору СБУ через поширення пропагандистських наративів Кремля, взагалі написав, що краще би Лавров сказав ці слова у 2014 році — тоді багато людей залишилися б живими і не втратили б домівок.
Цей пост зібрав величезну кількість коментарів та поширень. На додачу до цього лише декілька тижнів тому Сергій Лавров заявив, що Росія готова використовувати свою військову базу для захисту своїх союзників через загрозу в Афганістані. Щоправда, вже за пару днів Лавров казав, що «Талібан» — «адекватні хлопці».
На додачу до всього зазначеного телеграм-канали, ймовірно, пов’язані з медіаможливостями Євгенія Пригожина, днями різко розкритикували керівництво Російської ради з міжнародних справ та кузні кадрів для російського МЗС — Московського державного інституту міжнародних відносин за надмірно тісні зв’язки з міжнародними think tank, у тому числі з Atlantic Council, який є небажаною в Росії організацією.
Враховуючи інформацію, що посіпаки Пригожина зламали листування зятя Сергія Лаврова, про що я писав раніше, ця різка критика організацій, безпосередньо пов’язаних з очільником зовнішньополітичного відомства Росії, може свідчити, що Пригожин намагається обережно вкусити одного із формальних лідерів партії влади — Сергія Лаврова. Достатньо боляче, щоби Лавров міг це відчути, й достатньо «ніжно», щоб залишатися у форматі правил конкуренції між «баштами», які налаштував Володимир Путін.
Так чи інакше, гіпотезою, яку я пропоную перевірити впродовж наступного тижня, є те, що потенційні ексцеси та неприємності навчань «Захід-2021» можуть бути інспіровані для Шойгу «своїми» ж.
Фото: Апостроф
Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа». Тексти авторських колонок суб’єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.