Про свій шлях в професію та особливості роботи в агро для жінок, розповідає очільниця Держпродспоживслужби, Владислава Магалецька.
Яким був ваш шлях в агросфері? З чого починали?
— В агросфері я працюю з 2009 року. До цього мала чималий досвід в стратегічному управлінні в фінансово-промисловому секторі економіки, тож в агросекторі також знайшла себе у цій царині. Паралельно активно навчалась три роки в Единбурзькій бізнес-школі, де отримала ступінь магістра ділового адміністрування та магістра економіки управління, а також проходила навчання за програмою Агро МВА.
З 2014 року отримала досвід державного управління. На посаді заступника міністра відповідала в Мінагро за впровадженням проєктів з відкриття нових ринків, аграрного страхування, стратегічного планування тощо. Далі знову робота в агробізнесі в секторі управління у великому холдингу.
Таким чином, з агросферою мене пов’язує 12 прекрасних років мого життя.
Агро — перспективно для жінок?
— Агросфера сьогодні в Україні є локомотивом економіки. Це найбільша доля експорту, це найновіші технології, це дуже серйозні інституційні зміни. При чому агросектор буде розвиватися й надалі. Тож для фахівців у різних сферах, починаючи від агрономії та ветеринарії, і закінчуючи аграрною юриспруденцією та IT, величезний об’єм роботи. В агросфері цікавої та перспективної роботи вистачає всім.
фото: приватний архів Владислави Магалецької
Як вважаєте, те що Ви жінка, яка обіймає таку поважну посаду — це ваша перемога чи важка ноша?
— Це моє життя. Воно складається із перемог та труднощів, мрій та сподівань, важкої роботи та відпочинку у колі сім’ї. Вважаю, що від життя потрібно отримувати задоволення і обов’язково розвиватися, йти вперед. Інакше навіщо жити?
Як складаються стосунки із чоловіками-колегами: чи допомагають Вам в роботі чи навпаки, ускладнюють її?
— Не можу сказати, що дії чоловіків-колег чимось відрізняються від дій колег-жінок. Я дуже вимогливий керівник і тому перш за все ціную професійність, чесність та відданість справі і не розділяю людей на якісь умовні групи в секторі роботи.
Що чи хто надихає працювати і розвиватися?
— Моя родина. Це мій міцний тил, моє натхнення, моя розрада, моя допомога, мій бездонний колодязь, з якого я черпаю сили. Дуже люблю та ціную своїх рідних та близьких. Без них не уявляю своє життя.
фото: приватний архів Владислави Магалецької
Маєте шалені грандіозні плани на найближчий рік? Поділіться ними.
— З листопада минулого року, коли я очолила Держпродспоживслужбу, грандіозний план у мене один — перетворити цей орган на зручний та комфортний для бізнесу та споживачів сервіс європейського зразка. Цей план залишається для мене і на наступний період.
Багато друзів та колег кажуть, що це занадто грандіозний план. Але я вірю в практику «малих кроків» і потрохи змінюю ситуацію. Ми проводимо діджітал-реформу, оновлюємо кадри, контролюємо сектори до яких раніше було мало уваги, врешті решт допомагаємо і бізнесу, і громадянам у вирішенні проблем.
І з часом непідйомна гора системних проблем починає танути. Вона ще дуже велика, але потроху зменшується. Провести максимально ефективні реформи там, де вони здаються неможливими — ось і є мій грандіозний план.
