Війська Великої Британії та Франції захопили Севастополь 9 вересня 1855-го.Севастополь — по-грецьки «місто слави, величі» заснований 1783-го. До моменту заснування Севастополя на його місці існували два татарські села — Інкерман і Ахт-Яр. 1804-го місто стало головною базою Чорноморського флоту. Вперше місто прославилося в період Кримської війни.Кримська війна почалася через суперечки Російської імперії з Османською щодо 12 млн. православного населення в османських володіннях. Імператор Микола I хотів встановити над ними протекцію та вимагав надати їм право доступу до Святої Землі. Тоді гострим було «Східне питання» — Османська імперія занепала, чим могли скористатись інші держави.Однак, Велика Британія та Франція гарантували османам підтримку у разі російської агресії. Розлючений Микола I наказав захопити васальні землі османів – Молдавське князівство та Валахію, «захистити населення» і встановити контроль над торгівлею збіжжям цих земель ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гори снарядів та розтрощені бастіони – як виглядав Севастополь під час війни з турками1 — 2 вересня 1854-го на рейді Євпаторії кинули якорі 89 бойових і 300 транспортних кораблів сполученого флоту Англії, Франції і Туреччини. Звідти 62-тисячна армія рушила на Севастополь. Здача Севастополя означала б для Росії неминучу втрату Криму й перенесення бойових дій вглиб імперії.Севастополь був добре укріплений з моря. Союзники відкинули ворогів углиб Кримського півострова, відрізавши від Севастополя. Місто опинилося в облозі. Тривала 349 діб.Потім росіяни затопили кораблі Чорноморського флоту й залишили Севастополь. Олександр ІІ попросив супротивників припинити бойові дії й сісти за стіл переговорів. Учасники військового конфлікту, а також Австрія та Пруссія, зібралися в Парижі на міжнародний конгрес. Глава російської делегації граф Олексій Орлов 30 березня 1856 року підписав капітуляцію Росії. Паризький мирний трактат позбавив Росію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали.
Військові Великої Британії та Франції увійшли в Севастополь
