У Національному музеї голодомору-геноциду в Києві відкрили нову експозицію. Інтерактивні мапи, 3D-технології та унікальні речі очевидців, які історики збирали під час польових досліджень. В музеї також завершується перший етап будівництва, а вже в листопаді, до роковин трагедії Голодомору, тут планують представити концепцію другої черги розбудови.
Про це йдеться 7 вересня у сюжеті ТСН.19:30.
На стінах «Зали пам’яті» — історія мільйонів українських родин, яка представлена в оновленій експозиції Національного музею Голодомору. Після трьох місяців перерви музей знову відкритий для відвідувачів. Серед експонатів — унікальні знахідки.
Ось листи, які подарувала британка Елісон Маршал. Торік у себе на горищі вона знайшла листування свого діда Джері Бермана з його другом. У цих листах британець описував жахіття, які бачив на власні очі. В 1930-х чоловік працював інженером в Станиці Луганській на Донбасі. Він бачив жалюгідне становище робітників, дорогі харчі і описав, як голодували навіть родини іноземців.
“Ми знайшли ці листи в коробці. Я не розуміла про що вони, але це жахливо. Жахлива історія, я взагалі нічого не знала про ті події, почала читати, дізнаватись і зрозуміла, наскільки вони важливі. Я розуміла — вони мають бути тут. Це не моя історія, це ваша історія”, — зауважила британка.
Є також на виставці унікальні експонати, які науковці збирали у всій Україні. Ось миска сільського вчителя Олексій Воблий із Запоріжжя, який врятував від голодної смерті 30 дітей. Щоб нагодувати своїх учнів він вдавався до різних вигадок. Скажімо, коли діяла заборона без дозволу збирати урожай із поля, він виводив дітей в поле, пояснюючи це або екскурсією або трудовим навчанням, і їх не чіпали.
Ось — срібна ложка, єдина, яка залишилась із сервізу, який обмінювали на хліб. Поруч — муляж шматка чорного хліба, який можна було виміняти на цю срібну ложку.
У час Голодомору 25 відсотків України опинилось під блокадою — так званими «чорними дошками», яка передбачала цілковиту заборону на поставки їжі, та також в’їзд та виїзд із села.
Такі заходи радянська влада пояснювала злісним невиконанням плану заготівлі. Але дуже часто ці села, які були занесені в “чорні дошки”, були на території найбільших повстань проти радянської влади. Тобто, де був найбільший опір, там і встановлювався режим “чорних дошок”.
На інтерактивній мапі — 600 сіл, які опинились під блокадою, яка могла тривати від трьох місяців до року.
В експозиції музею також представлено Книгу пам’яті жертв голодомору, в якій зібрано імена та прізвища загиблих. За два роки від штучно створеного голоду померло за різними оцінками від 4 до 7 мільйонів українців.
Тим часом поряд з музеєм триває масштабне будівництво, яке розпочалось ще 2008-го року. Як повідомив міністр культури Олександр Ткаченко, наразі завершено перший етап, а вже в листопаді, до роковин трагедії Голодомору, планують представити концепцію другої черги.