Український плавець 26-річний Максим Крипак із Харкова виборов найбільше медалей на Параолімпіаді-2020 у Токіо. Він завоював сім нагород, п’ять з яких золоті та по одній срібній і бронзовій. Уперше в історії літніх Параолімпіад найтитулованішим спортсменом став українець.Максим Крипак народився із вродженими порушеннями опорно-рухового апарату — має проблеми з правою ногою. Попри це, починав змагатися зі здоровими плавцями у школі олімпійського резерву.- Дитинство у мене було чудове, — розповідає Максим Gazeta.ua. — На плавання пішов у шість років. Так батькам порадив лікар. Із 14 все стало серйозніше і професійніше. Результати росли і їх можна було прирівнювати до європейського рівня. Плавання полюбив із першого дня і ніколи не хотів його пропускати. У свідомому віці це перестало бути розвагою. Я бачив себе у цьому й хотів реалізуватися.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські параолімпійці не мають рівних — NYTСпершу я був у здоровому спорті. Батьки не дуже хотіли, щоб переходив у паралімпійський. Мабуть, комплексували і хотіли, щоб я отримував повне навантаження і мав більші досягнення. Але згодом я перейшов, бо стало важко виконувати норми.Коли було найважче під час кар’єри?- У мене були важкі періоди, коли результат довго не ріс, не було прогресу. Навіть думав покинути все і зайнятись чимось іншим. Але розумів: той час, який я протренувався, коштує немало. І якщо я зараз зійду зі шляху, то можу потім шкодувати.На літніх Параолімпійський іграх 2016 року здобули п’ять нагород. Що мотивувало тоді?- Тоді і зараз в мене була однакова мотивація — виступити за країну і показати свій найкращий результат. Мріяв із дитинства своїми досягненнями і роботою прославити український прапор. У підготовці дуже допомогли тренер, лікарі, масажисти. Реабілітолог Данило Сафронов відіграв значну роль у моєму житті.
Я почав готуватися до Параолімпіади 2020 через півтора місяці після повернення. Наша з тренером головна мета була — показати найкращій на кожній із дистанцій час. Про медалі не думали. Я розумів, що буду першим, якщо покажу найкращий час. Тренувався по чотири години на день.У які прикмети чи забобони вірите?- Чогось особливого немає. Лише звичка під час змагань спілкуватись якнайменше. Це допомагає, бо я стараюсь максимальну кількість емоцій і сил залишити в собі. Тренування забирали у мене 85 відсотків часу. Решту витрачав на родину, друзів.Як вплинуло те, що змагання через коронавірус перенесли на рік?- Спочатку засмутився. Мені здавалось, я тоді був дуже готовий фізично і психологічно. Коли сказали, що перенесуть, подумав, що це максимум на місяць. Потім почав трохи злитися. А коли знову з’явились можливості для тренувань, довелось перелаштовувати себе на ще рік підготовки. Але це мені не завадило.Як ставитесь до прикутої уваги до себе після змагань?- Приємно, як мене зустрічають в Україні. Хоча підсвідомо ще цього не сприймаю. Це потрібна віддача для спортсменів. Мої найближчі плани — відпочинок два тижні.У серпні 2021 року Максим Крипак переміг у запливі на 100 метрів батерфляєм у класі S10 на XVI літніх Паралімпійських іграх 2020 року. Побив світовий рекорд з результатом 54,15 секунди, попередній рекорд складав 54,71 секунди. Також встановив світовий рекорд у запливі на 100 метрів на спині у класі S10 (57,19 секунди) та три рекорди паралімпійських ігор — 100 метрів батерфляєм у класі S10, 100 метрів на спині у класі S10 та 200 метрів в комплексному плаванні у класі SM10 (2 хвилини 05,68 секунди).
«П’ять років тренувався по чотири години на день» — найтитулованіший спортсмен Параолімпіади Максим Крипак
