Дослідники з Орхуського університету в Данії стверджують, що онлайн-спілкування не призводить до зростання агресії людей, а лише виявляє їхні риси характеру, притаманні їм під час взаємодії за межами інтернету.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому у виданні American Political Science Review, а детальніше про нього повідомляється в пресрелізі Орхуського університету.
Побутує думка, що чутливі питання — зокрема політичні — краще обговорювати особисто, а не онлайн. Пояснюють це тим, що інтернет дарує людям анонімність, яка усуває почуття емпатії щодо співрозмовника / співрозмовниці.
«Але з психологічних досліджень нам також відомо, що не всі люди однаково схильні до агресії. І, зрештою, ці відмінності виявляються значно потужнішим рушієм злості в інтернеті», — пояснює співавтор дослідження Александер Бор.
Для підтвердження цієї думки науковці проаналізували дослідження з даними щодо понад восьми тисяч громадян Данії та США. У них питали про їхній досвід і поведінку під час політичних обговорень онлайн та офлайн.
З’ясувалося, що найбільше агресії в політичних дискусіях онлайн виявляли ті, хто прагне утвердити свій статус. Але така ж поведінка для таких людей характерна і за межами інтернету. А втім, учасники опитувань визнали дискусії онлайн гіршими за офлайн.
«Онлайн-дискусії відбуваються у великих, публічних мережах, і поведінка інтернет-троля набагато видиміша, ніж у разі, якби це відбувалося онлайн», — пояснює співавтор роботи Майкл Бен Петерсен із Орхуського університету.
Крім того, опитані данці й американці зазначали, що рідко відчували особисті випади у свій бік під час як онлайн-, так і офлайн-дискусій. Але в інтернеті люди частіше бачать приклади таких випадів щодо інших, що посилює відчуття онлайну як більш агресивного середовища.
Як підсумок автори дослідження стверджують, що «інтернет не є відповідальним за те, що люди стають агресивними — радже агресивні люди використовують особливості інтернету для власних цілей».
«Щоб припинити ненависть в онлайні, нам потрібно зменшити видимість і засяг тих, хто виявляє ненависть. Інакше багато людей відмовлятимуться від онлайн-обговорень. І це проблема демократії, адже соціальні мережі грають важливу роль у політичних процесах», — підсумовує Александер Бор.