Женевська зустріч президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна стала історією. Чи зменшила вона градус напруги у відносинах між двома країнами та що принесе вона Україні — міркують закордонні ЗМІ та українські експерти.
За підсумками перемовин, які відбулись 16 червня в Женеві, кожен з президентів вийшов до преси. Путін запевнив, що не відчув «жодної ворожості», а розмова була «вельми конструктивною».
Байден зазначив, що тон розмови був «добрим та позитивним».
«Протягом наступних шести місяців або року ми з’ясуємо, чи насправді ми маємо важливий стратегічний діалог», — додав він, натякаючи, що подивиться на поведінку Росії.
«Мазком» по Україні
Президенти обговорили широке коло питань — від проблем у двосторонніх відносинах до більш глобальних, як от зміни клімату та контроль за озброєннями.
У підсумкових пресконференціях фігурували Китай, Арктика, Близький Схід та ув’язнений російський опозиціонер Олексій Навальний.
Не обійшлося і без України. Хоча публічно уваги їй приділили вкрай мало.
Президент Байден згадав її лише один раз. Запевнив, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність України та виступають за виконання мінських домовленостей.
Путін зазначив, що тема України зачіпалась «не дуже детально», а теми можливого вступу України до НАТО взагалі «торкнулись мазком».
Щоправда, заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який в Кремлі курує українське питання та брав участь в перемовинах з американцями, був більш відвертий. І навіть сказав, що тепер «є надія» на вирішення конфлікту на сході України.
«Якщо нашим американським колегам вдасться вплинути насамперед на українську позицію, є шанс, що щось зрушиться з мертвої точки», — сказав Козак журналістам.
Український президент Володимир Зеленський результати саміту досі не коментував. Але народний депутат від «Слуги Народу» та голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко висловив переконання, що для України «жодної зради немає».
«Зважаючи на виступи двох президентів, я не знайшов серйозних точок дотику між ними. Вони представили різні версії. Але у своєму виступі президент США дав зрозуміти, що Штати не толеруватимуть поведінку Росії», — заявив Мережко.
«Зради не відбулося»
Проблеми в тому, що Україна майже не фігурувала в підсумковому виступі Байдена, українські експерти не бачать.
«Логічно, що Путіну більше ставили питань про Україну, адже Байден багато коментував це напередодні. Позиція Байдена добре відома», — пояснює Ганна Шелест, директорка програми безпекових студій «Української призми».
«Тому журналістів цікавила думка Путіна. Чи є якісь зміни після цієї зустрічі», — каже вона.
Позиції США та Росії щодо України були занадто різними, щоб вдалося досягнути конкретних домовленостей, тож не дивно, що сторони старалися не акцентувати на цьому питанні, погоджується політичний аналітик «Дому демократії» Анатолій Октисюк.
«Зради для нас не відбулося. Розміну геополітичних інтересів США та Росії коштом України теж не відбулося, — впевнений він. — Кожен залишився при своєму. Ключові питання, які їх розділяють — Китай, Іран та Україна, вони залишилися і нікуди не поділися».
Польське видання Rzeczpospolita називає саміт «зіткненням двох світів» і констатує, що Україна й надалі залишатиметься «полем бою» у цьому зіткненні.
Іншого годі було чекати, впевнені експерти. Адже головною метою цієї зустрічі була не Україна і навіть не пошук конкретних домовленостей, а «відновлення комунікації на політичному рівні».
«Позитивне значення саміту в тому, що є надія, що обидві сторони побачили прірву і вирішили від неї відповзти. Ніхто не хоче ескалації», — пише в колонці для «Эхо Москвы» російська політологиня Лілія Шевцова.
Водночас вона підкреслює, що ці перемовини не були пошуком «довіри». Це була «розмова про інтереси і як їх просувати, щоб не викликати обвал (у відносинах — Ред.)».
Домовились домовлятись
Останнім часом стосунки між Росією та США зіпсувалися до краю.
Лише навесні США запровадили проти Росії новий пакет санкцій, країни взаємно відкликали послів. Крім того, Байден публічно назвав Путіна «вбивцею», а Путін у відповідь порівняв такі звинувачення з розладом шлунку.
Головне завдання зустріч виконала — політичний діалог відновився. Президенти домовилися повернути послів на їхні робочі місця у Вашингтон та Москву.
«Це говорить, що щонайменше домовилися домовлятися, не побили горщики остаточно. Але говорити про великий консенсус чи перезавантаження поки що навіть близько неможливо», — впевнена Шелест.
Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung вважає добрим знаком, що Байден та Путін зустрілися, адже «через три десятиліття після закінчення Холодної війни відносини між Америкою та Росією знову розвалюються».
Британська Guardian пише, що Байден «мав рацію», коли спробував домовитись «про більш врегульовані відносини» з РФ, а Путін, коли «вирішив вийти з кокона» та подивитися, чи сприймає Байден Росію серйозно.
Але усі експерти сходяться на тому, що про справжнє перезавантаження відносин все ж не йдеться.
«Після першої зустрічі на найвищому рівні обидва лідери стали говорити одне про одного з повагою, але не вирішили жодної з розбіжностей», — пише New York Times.
Інакше не могло і бути, переконаний старший аналітик корпорації RAND Семюель Чарап, якого цитує видання.
«Росія не має звички визнавати свої гріхи і просити прощення, особливо за Путіна», — пояснює він.
Guardian припускає, що «принаймні теоретично» можливий певний прогрес чи торги в сфері кібербезпеки, клімату чи контролю за озброєннями. Але найближчим часом домовленостей чекати не варто.
«Найкраще, на що можна сподіватися, — це поступовий процес та дотримання деяких правил гри», — пише видання.