Президент Франції Емануель Макрон під час візиту до Руанди заявив, що Франція мала певну роль та політичну відповідальність у геноциді 1994 року в африканській країні. Попри це, він заявив, що Франція «не була співучасницею».
Про це пише France24.
Під час промови біля Меморіалу жертвам геноциду в Кігалі, де поховано 250 тисяч людей, що загинули під час масових вбивств, він зазначив, що «смиренно визнає відповідальність Франції».
La France a un rôle, une histoire, une responsabilité politique au Rwanda. Elle a un devoir : celui de regarder l’Histoire en face et de reconnaître la part de souffrance qu’elle a infligée au peuple rwandais en faisant trop longtemps prévaloir le silence sur l’examen de vérité. pic.twitter.com/78YU5P6o9X
— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) May 27, 2021
За словами Макрона, Франція повинна визнати страждання, які вона завдала народу Руанди, «занадто довго надаючи перевагу мовчанню замість розслідування істини». Попри це, Макрон заявив, що Франція не була співучасницею геноциду у Руанді.
Під час візиту до Руанди від очільника Франції чекали прямого офіційного вибачення перед руандським народом. Хоч цього не сталося, Макрон вже посунувся далі свої попередників, заявивши про відповідальність своєї країни.
Перед вильотом у Кігалі, де Макрон мав зустрітися з президентом Руанди Полем Кагаме, він написав у Twitter, що збирається «перегорнути нову сторінку у стосунках з Руандою та Африкою».
Про що йдеться?
У 1994 році через дії тимчасового уряду Руанди, що прийшов до влади в результаті військового перевороту та складався з етнічної більшості країни — народності хуту — було знищено тисячі представників етнічної меншини народності тутсі. Жертвами також стали представники народностей хуту та тви.
Офіційно, під час масових вбивств у Руанді загинуло близько 800 тисяч людей, хоча уряд країни зазначав про близько мільйона жертв.
У квітні цього року оприлюднили звіт, зроблений на замовлення Руанди, де було вказано, що Франція усвідомлювала, що готується геноцид, але не зробила нічого, щоб його попередити та продовжувала підтримувати тодішнього президента Жувеналя Габ’ярімана.
Звіт ґрунтувався на мільйонах сторінок документів та інтерв’ю з понад 250 свідками. Однак у ньому не було вказано, що французькі чиновники безпосередньо брали участь у геноциді.
Окрім того, Францію звинуватили у приховуванні документів, пов’язаних з геноцидом у Руанді, однак у квітні Макрон погодився відкрити архіви.