13 травня 1981-го 23-річний Мехмет Алі Агджа, член турецької терористичної групи «Сірі вовки», на площі святого Петра в Римі, стріляв і серйозно поранив Папу Івана Павла II, який їхав у відкритому авто. Агджа був одразу затриманий, а пізніше засуджений до довічного ув’язнення італійським судом.Агджа народився в 1958 році в східній турецькій провінції Малатья. В юності був дрібним вуличним злочинцем. У 20 років приєднався до ультраправої групи «Сірі вовки», пов’язаної зі спецслужбами, причетними до спроби військового перевороту 1980 року. 1 лютого 1979 року в Стамбулі Агджа, за наказом групи, вбив редактора великої турецької газети Milliyet Абді Іпекчі, за що був невдовзі схоплений і засуджений до довічного ув’язнення.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Похорон Папи-слов’янина був наймасовішим в історії людства Через півроку за підтримки «Сірих вовків» втік з в’язниці у Стамбулі, перебрався в Болгарію. 10 травня 1981-го за підробленими документами з’явився в Римі, де з трьома спільниками, одним турком і двома болгарами, отримав план замаху на Папу. За його словами, операцію фінансував болгарсько-турецький мафіозі Бекір Челенко, на якого вийшли «Сірі вовки». На випадок провалу був резервний кілер Усні Челік. За планом відступу, після замаху вбивці мали скористатись панікою, спричиненою невеликим вибухом, і добратись до болгарського посольства.13 травня Агджа під прикриттям натовпу прихильників, що наблизились до Івана Павла II, здійснив у нього кілька пострілів, чотирма кулями поранивши його в живіт і руку. Поранив також двох випадкових людей. Кинувши пістолет, намагався втекти, але був затриманий черницею і кількома очевидцями, після чого схоплений співробітниками безпеки. Напарник Агджі запанікував і втік, не підірвавши вибухівку.Поранений Понтифік пережив 5-годинну операцію і, попри велику крововтрату, вижив. На четвертий день після замаху заявив, що пробачає Агджу, який у липні 1981 року був засуджений до довічного ув’язнення. Через 2 роки Іван Павло II відвідав його у в’язниці, де наодинці вони провели тривалу бесіду. На прохання Папи Агджа був помилуваний президентом Італії Карло Чампі та депортований в Туреччину в червні 2000 року, де був ув’язнений за вбивство 1979 року.Існує кілька теорій про причини замаху. Сам Агджа під час слідства озвучив ряд суперечливих версій. За однією з них, організацію нападу здійснили болгарські спецслужби за завданням КДБ СРСР. Пізніше стверджував, що напад був наслідком конфронтації в самому Ватикані.12 травня 1982 року у португальському місті Фатіма Іван Павло II пережив ще одну спробу замаху, коли на нього з ножем напав іспанський священник Хуан Марія Фернандес. Він пояснив вчинок тим, що вважає Папу комуністичним агентом, який хоче зашкодити Ватикану.У 1991 році під час слухань у Сенаті США стало відомо, що в італійського слідства не було переконливих доказів причетності до замаху ні Болгарії, ні СРСР. Однак в 2002 році в Італії за ініціативою прем’єра Сильвіо Берлусконі створили спеціальну комісія для вивчення архіву радянського перебіжчика, який передав британським спецслужбам документи, скопійовані за 30 років роботи в КДБ та Службі зовнішньої розвідки СРСР. З документів, які стосувались Італії, випливало, що замах на Папу ініціював КДБ, і він був здійснений руками східно-німецької і болгарської спецслужб, які за 3 млн марок залучили «Сірих вовків».З турецької в’язниці Агджа звільнився 18 січня 2010 року, після майже 29 років за ґратами. За його словами, Іван Павло II, який був для нього «втіленням всього того, що уособлює капіталізм», справив на нього надзвичайне враження. Кілька разів Агджа надсилав Папі листівки, а після виходу з тюрми оголосив, що став католиком, і планує емігрувати в Польщу, на батьківщину Папи.
Як КДБ СРСР намагалося вбити Папу Івана Павла ІІ
