Вирішив розписати, а то бачу купу антисемітського неадеквату та жертв радянської пропаганди в стилі «озверелая израильская военщина, вместе со своими хозяевами из Вашингтона, мешает передовому братскому арабскому народу идти в социалистическое будущее».
1. Я не буду навіть зупинятися на історичних подіях, хоча очевидно, що євреї мають на Ізраїль всі права як автохтонний народ. Реально веселить, коли деякі вітчизняні неадеквати починають порівнювати Україну з Палестиною, а Росію – з Ізраїлем. Все якраз навпаки. Ми як і євреї – автохтонний народ, який зайди та поневолювачі намагалися викинути з власних земель та асимілювати. І ми, як і євреї, маємо повне право на захист своєї землі та ідентичності. Будь-якими засобами.
2. Араби в їх палестинському варіанті – це дуже підлий й ниций ворог. Який спочатку пробував військовим чином перемогти Ізраїль – але ріденько обі*рався. Після чого ці прекрасні люди, спочатку за підтримки радянських, а тепер – іранських, російських та катарських спецслужб, розв’язали проти Ізралю терористичну війну. В якій вони придумали всі найбільш підлі витівки, які тепер використовує та ж рашка на Донбасі. Як то – розміщувати ракети для обстрілу Ізраїлю на території дитячих садків, шкіл, лікарень та цивільних будинків, вбивати мирних громадян, брати заручників, використовувати дітей в якості терористів, стріляти ПТУРами по цивільних машинах тощо. Тому те, як діє з ними Ізраїль – це ще великий гуманізм. Тим більше, давайте не забувати, що Тель-Авів постійно прикладає зусилля для врівноваження цієї ситуації. Ось тільки араби ніякого мирного співжиття не хочуть – вони хочуть викинути «клятих ієхуда» в море. Принагідно, нагадаємо, що в Ізраїлі живе купа арабів, які навіть представлені в Кнессеті. Тому не слухайте лівацькі завивання про страшну долю палестинців. Це – їх вибір.
3. Ізраїль у військовому сенсі діє в хірургічною точністю. Якщо ви помітили, навіть в момент найжорсткіших обстрілів Ізраїль не накриває у відповідь Сектор Газа по площам. Ні. Хоча ізраїльска армія легко може за пару годин перетворити всю Палестину на море вогню. Але ізраїльські військові працюють високоточною зброєю, ювелірно. Працює спецназ, безпілотники, авіація. Наприклад, ракета прилітає точно в ту квартиру, де мешкає терорист. А якщо треба знести будинок, де мешкають терористи – то спочатку за годину мешканців попереджають. А далі вже прилітає. Як бачимо, Тель-Авів до останнього намагається втриматися від наземної операції. І через небажання втрат зі свого боку, і через небажання надмірної ескалації. Але придурки продовжують смакувати кадри з трупами в Газі. Не цікавлячись тим, кому вони належать і чому вони потрапили під удар. Це так в стилі дурних общєчєловєков.
4. Ізраїль – один з світових лідерів в усіх сферах. Він має найпередовішу медицину, IT, воєнну справу. Дружити з ним – це отримати доступ до всього цього. Ізраїль володіє якраз тими технологіями, які вкрай важливі Україні для оборони від рашки. Як то – унікальні розробки ППО («Залізний купол», який збив 90 % з понад тисячі ракет, випущених за останні дні по Ізраїлю палестинськими терористами). А у нас з цим – величезна проблема. А у рашки – абсолютна перевага в ракетній та авіаційній компоненті. А у Ізраїля – найновіші розробки в царині бойових дронів. Як це діє, всі побачили в Нагорному Карабасі торік. У Ізраїля – прекрасна авіація, флот, і головне – система оборони країни. Повчитися якій для України є конче важливим. Дружити треба з сильними – це проста й дуже правильна максима геополітики.
5. Ізраїль має величезні історичні зв’язки з Україною на рівні людей. Нікому не треба нагадувати, сподіваюся, звідки походила велика частина засновників цієї країни. Наприклад, Голда Меїр, яка було родом з Києва. Ми маємо цих людей використовувати і як фактор зближення з Тел-Авівом, і вводити в свій пантеон героїв – мовляв, от як людей народжує українська земля, які зробили одну з найуспішніших країн світу. Про антисемітизм головного мозку я навіть говорити не буду. Досить смішно про нього говорити, коли у нас президент – етнічний єврей.
6. Заяви певних ідіотів про те, що, мовляв, Ізраїль нам – ворожа держава, бо не підтримує того ж таки Шухевича – це просто край маразму. Нам, в Україні, очевидно, що дійсно певна частина людей в умовах Другої Світової, яка хотіла воювати з більшовиками, пішла на тимчасову співпрацює з німцями через обставини. І від цього вони не стають меншими героями саме ДЛЯ НАС. Але давайте не будемо вимагати від євреїв толерувати це після Холокосту – надто ж коли була частина українських колабораціоністів, які дійсно брали участь у вбивствах. Тож, євреї думають про себе – 20-те століття добре їх навчило думати тільки так. А що їм принесли люди в німецькій формі, не треба пояснювати нікому. Тому думайте головою. Треба вибудовувати стосунки на прагматичній основі. А якщо ми хочемо збивати негативне ставлення Ізраїлю до тієї-таки ОУН – то треба проводити просвітницьку роботу, робити конференції, працювати у відповідних політичних колах в Ізраїлі. Бо так – на даний момент, в Тель-Авіві багато хто не розуміє різниці між УПА та нацистами. Але це проблема не євреїв, а нас. Що не донесли, не змогли поміняти їх позицію і пояснити реальний стан справ.
7. Ще одна маячня – що, мовляв, Ізраїль дружить з Москвою. Щоб говорити таке, треба бути глибоким невігласом. Так, через репатріантів з країн колишнього совку з ватою в голові в рашки є своя підтримка там. Але Ізраїль прекрасно пам’ятає, яким лютим ворогом був СРСР і скільки горя він приніс євреям. Повторюся, до 1980-х всі вороги євреїв мали найбільш широку підтримку совку. Всім – від зброї і грошей до військових інструкторів та зерна. Тому, Ізраїль не намагається всіх перемогти – він намагається мінімізувати кількість ворогів навколо себе, поступово зменшуючи їх кількість. Тому ясно, що Тель-Авів не буде сваритися з москвою відкрито. Але подивіться краще на те, як Ізраїль вперто вибиває рашку з ринку озброєнь, з усіх її колишніх сфер впливу на Близькому Сході. Ізраїль має свої інтереси – і якщо рашка їм заважає, то вона отримує жорсткого пенделя. Євреї так діють завжди. Адже вони є головним унаочненням принципу: у нас немає вічних ворогів, у нас немає вічних друзів, у нас є вічні інтереси. А інтерес у них один – вижити на своїй землі і зберегти свою державу.
8. І останнє. Ізраїль в перспективі може стати одним з наших головних торгових партнерів. Ізраїль може стати нашим другом. Але для цього ми маємо навчитися бути вигідними. От як це зробив Азербайджан, який став фактично базою Ізраїлю проти Ірану. Так само, якщо ми зможемо Тель-Авіву запропонувати щось цікаве, вони будуть нашими партнерами. Від них не слід очікувати ура-патріотичних спічів на нашу підтримку. Ізраїль цікавить передовсім Ізраїль – це правильний підхід, якому і нам би варто було навчитися. Але ця країна завжди готова взаємовигідно співпрацювати. А нам співпраця з однією з найпотужніших країн світу є конче важливою.
Тому, Україна має підтримувати саме Ізраїль. Якому навіть не буду бажати перемоги, бо він і так неодмінно переможе.
Сподіваюся, цей текст хоч трохи наведе лад в головах дурних людей.