Реформа екстреної меддопомоги: чому в Україні досі повноцінно не працює жодна опорна лікарня

Індійський штам коронавірусу скоро з’явиться в Україні. Про це попередили у МОЗ. Він вже є у сусідніх країнах, у Польщі, в Чехії, тому зовсім скоро він і нас дістанеться. Кажуть, новий штам буде важким, більш агресивним і вражатиме шлунок і нирки. Тому нам треба берегти себе. Ну а чиновникам робити усе для того, щоб наша медицина витримала будь-який штам і будь-яку епідемію. І далі власне про їхню роботу.

За понад рік Міністерство охорони здоров’я так і не змогло продовжити реформу екстреної медичної допомоги, розпочату ще 2012 року. Звісно, як це буває у нашій країні – красиво і під місцеві вибори – по всій Україні відкривали опорні лікарні. Але станом на зараз в них навіть не завершені ремонти. А про обладнання, або про медичний персонал у них, і поготів краще мовчати. І це при тому, що на реформу екстреної медицини виділили чималі гроші. Мільярди гривень. Жодного повноцінного відділення екстреної допомоги в Україні, так би мовити «під ключ» – досі немає. Чому ж так сталося – Сергій Барбу розбирався. Дивіться далі у «Підсумках тижня».

«У нас дуже багато лікарень по всій Україні, і ми знайшли кошти, яких не було в міністерстві, і 220 опорних лікарень буде відремонтовано цього року. І це тільки початок, і люди це обов’язково побачать», – так заявив президент України Володимир Зеленський у лютому 2020 року.

Не побачили. Своєї торішньої обіцянки президент не дотримався. Великий ремонт лікарень мав забезпечити Володимиру Зеленському та його політичній силі добрячий піар перед осінніми місцевими виборами. Не склалося. Але більше від цього втратили не політики, а пацієнти.

Оновлення опорних лікарень – це не просто ремонти. Це реформа екстреної медичної допомоги «під ключ». Десь погані дороги, десь старі швидкі, десь замало лікарів, десь без нової техніки. А пацієнт після інсульту чи приміром ДТП не чекатиме. Так немає бути, вирішила держава ще 9 років тому. Але реформі постійно щось заважало. Вочевидь, заважає і нині.

Швидка допомога5 канал / Час. Підсумки тижня
Ірина Садов’як, перша заступниця міністра охорони здоров’я, говорить: «От коли ви бачите у фільмах, що збігаються всі. Це екстрена медична допомога. Медики екстренної допомоги повідомила – і вони всі на місці вже готові і чекають пацієнта».

Десь приблизно так, як у фільмах, виглядає екстрена меддопомога у Сполучених штатах. Головне не лише, щоб пацієнта хутко довезли до лікарні. Важливо, аби йому швидко вже на місці надали медичну допомогу. Американські парамедики ще зі швидкої повідомляють до лікарні про стан пацієнта. І у приймальному відділенні на нього вже чекають спеціалісти із сучасним обладнанням. Не можна гаяти ані секунди.

Парамедики в США5 канал / Час. Підсумки тижня
Пожежний парамедик у США Олег Клепач розповідає: «Як ми кажемо emergency department – оцей приймальний відділ. Там завжди є лікар, який постійно чергує. І є команда. Їхня робота тільки чекати пацієнта із травмами. Їм це оплачується. Є трамвахірург. Це великих коштів вартує, він може за рік заробити 300-400 тисяч доларів».

Але в Україні поки що зовсім інше кіно.

Павло Ковтонюк, співзасновник українського центру охорони здоров’я, говорить: «Зараз це виглядає так: людину привозять у прийомне відділення і вона просто повинна чекати там поки відповідний фахівець зі свого віддялення, у ньому він зайнятий, і не забере її у якесь відділення. І тільки тоді починають надавати людині допомогу».

Швидкі допомоги5 канал / Час. Підсумки тижня
Так звані сучасні emergency departments якраз і мали торік створити у відремонтованих опорних лікарнях. Але у всіх цифрах, які стосуються цієї реформи, повний хаос. В уряді не змогли озвучити, у скількох закладах уже завершили роботи, а де вони ще тривають. Схожа ситуація і з грішми. Їх на оновлення будівель, техніку і персонал виділяють і з державного бюджету, і з місцевих.

Перша заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як говорить: «Коли ідуть будівельні роботи, то це дуже складно. Тому не всі лікарні зробили все як планували. Але багато лікарень вже працюють повноцінно. Продовжують дофінансовуватися і продовжують реконструкцію. Що стосується медичного наповнення технікою, то також є різні приклади. По відсотка по всіх лікарнях я вам не можу сказати яка готовність».

В уряді переконують, свою частку грошей виділили вчасно. Не завжди, відповідають на місцях. Наприклад, на Одещині жодна лікарня торік так і не розпочала ремонти.

Наталія Одарій-Захар’єва, начальниця департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА, говорить: «Ці роботи розпочали кінець січня. Це була зима. Там і кисень проводили. І благоустрій. Об’єкт має бути зданий, коли буде зроблений благоустрій».

Чорноморська лікарня. Про готовність до роботи у цьому відділенні екстреної допомоги навіть і не йдеться. У медзакладі поки що добудовують спеціальний ґанок, аби пацієнта на швидкій могли підвезти впритул до лікарні. У середині будівлі теж велика перебудова. Ремонти капітальні – замінюють все.

Чорноморська лікарня
Фото: 5 канал / Час. Підсумки тижня

Чорноморська лікарня
Фото: 5 канал / Час. Підсумки тижня

Чорноморська лікарня
Фото: 5 канал / Час. Підсумки тижня

Ремонт коштує понад 15 мільйонів гривень. Половину виділили із державного бюджету. Але гроші впали на рахунки лише у грудні торік. У лікарні переконують, роблять усе можливе, аби завершити всі роботи до 1 червня.

А це вже Луганщина. І так виглядає місцеве відремонтоване відділення екстреної меддопомоги. Нові меблі і сучасна техніка. Умови роботи значно кращі, зізнаються лікарі. Але тут з’явилась інша проблема.

Лікарня на Луганщині із новим ремонтом
Фото: 5 канал / Час. Підсумки тижня

Лікарня на Луганщині із новим ремонтом
Фото: 5 канал / Час. Підсумки тижня

Генеральна директорка старобільської лікарні Галина Горбаченко розповідає: «На теперішній час не зовсім ще укомплектовано кадровим потенціалом».

Лікарні не вистачає медиків. Ситуація ускладнюється ще й тим, що лікарів потрібно навчити працювати у нових умовах. В уряді пообіцяли за це взятися, але пізніше.

Перша заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як говорить: «Це початки. Персонал, який працює у нових умовах, він має бути навчений».

А Павло Ковтонюк, співзасновник українського центру охорони здоров’я, розповідає: «Це ключовий етап цього проєкту. Тому що якщо це буде просто будівництво і закупівля обладнання, то я вас запевняю, що нічого не зміниться. Людину будуть привозити у відремонтоване відділення, але процес поводження з ними не буде змінюватися».

То коли ж запрацюють усі 212-ть оновлених відділень екстреної допомоги? В уряді «Підсумкам тижня» так і не відповіли. Ба більше. Досі незрозуміло і те, скільки медиків необхідно, аби було кому рятувати пацієнтів. Але точно зрозуміло інше. Зволікати більше нікуди. Адже кожен згаяний даремно день може коштувати людських життів.

Сергій Барбу, Ольга Дунська, Вікторія Ковальова, «Підсумки тижня»