Представники медіаспільноти Білорусі закликали владу припинити репресії проти журналістів, звільнити колег з в’язниць, перестати блокувати веб-сайти та відновити раніше заблокований друк недержавних ЗМІ.
З ініціативою відкритого звернення виступили члени Білоруської асоціації журналістів, документ відкритий для підписання всіма колегами. Станом на 12 травня лист підписали 160 журналістів.
«3 травня цивілізований світ відзначив Всесвітній день свободи преси. На наступний день, 4 травня, Міністерство інформації Республіки Білорусь винесло офіційне попередження регіональній газеті Intex-press з Барановичів – через публікацію інтерв’ю зі Світланою Тихановською. Одразу після цього «Белпочта» відмовилась включати газету в передплатний каталог, а «Белсоюзпечать» відмовилася продавати її через кіоски. Уже кілька місяців білоруська влада дискримінує незалежне суспільно-політичне видання «Народна воля». Днями редакція в черговий раз спробувала прорвати блокаду і організувати друк тиражу газети в будь-якій державній або приватній друкарні. Всі зусилля виявилися марними – редакція отримала суцільно негативні відповіді.
«БелГазета», «Вільні новини Плюс», «Комсомольська правда в Білорусі», «Нови Час», «Газета Слонімская», «Брестська газета» зіткнулися з проблемами друку і поширення. Більшість з них перестали виходити в друкованому вигляді та пішли в інтернет. Але навіть там свобода слова строго обмежена. Портал TUT.BY позбавлений статусу мережевого ЗМІ. Влада заблокували доступ до більшості незалежних онлайн-ресурсів, переслідує блогерів, адміністраторів YouTube- і Telegram-каналів, місцевих чатів і коментаторів в соціальних мережах. Посилився і тиск на журналістів. Тільки в минулому році було зафіксовано близько 500 затримань і 100 арештів! Журналістів повсякденно переслідують за виконання професійних обов’язків.
Сьогодні 11 журналістів перебувають за гратами у кримінальних справах. Троє з них – Катерина Андрєєва (Бахвалова), Дар’я Чульцова і Катерина Борисевич – вже засуджені до позбавлення волі за звичайну журналістську роботу. Не може не викликати тривогу той факт, що законодавство в галузі засобів масової інформації різко погіршується. Влада прагне перевести журналістику в сферу обслуговування. Державні ЗМІ все частіше використовують мову ворожнечі, звинувачують у всіх злочинах людей, які не можуть захистити себе, поширюють неправдиву пропаганду під виглядом інформації, в тому числі, проросійської орієнтації (і це за рахунок державного фінансування Республіки Білорусь), вони є фактично «інформаційними кілерами».
Ми, представники медійного сектору, закликаємо державні органи припинити «полювання на відьом». Право на особисту думку закріплено в Конституції Республіки Білорусь і в численних міжнародних документах, підписаних нашою державою. Ми вимагаємо:
припинити кримінальне переслідування журналістів, звільнити з в’язниці всіх представників ЗМІ та інших громадян, позбавлених волі за виконання своїх професійних обов’язків або за вираження своєї думки;
повернути недержавні суспільно-політичні ЗМІ в систему друку і поширення;
відновити доступ до сайтів незалежних ЗМІ в країні;
припинити необґрунтоване втручання державних органів в діяльність ЗМІ та адміністративний тиск на журналістів і ЗМІ.
У квітні 2021 року парламент Білорусі ухвалив зміни до Закону про ЗМІ та Закону про масові заходи, поправки включають заборону на висвітлення несанкціонованих протестів, відеострімів, заборону на публікацію опитувань та інші заходи щодо обмеження свободи преси. Також за спрощеною процедурою влада зможе також закрити доступ до «дзеркал» заблокованих сайтів. Поправки набудуть чинності після їх підписання самопроголошений президентом Олександром Лукашенком.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. ЦВК оголосила переможцем Олександра Лукашенка, тоді як за даними опозиційних екзитполів перемогла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Західні країни відмовились визнати Лукашенка переможцем виборів. Тихановська наразі перебуває за межами Білорусі. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси.
У 2020 році репресії щодо ЗМІ сягнули максимуму після виборів 9 серпня. Було зафіксовано 480 затримань співробітників ЗМІ, з них 97 випадків завершилися адміністративними арештами, щонайменше 62 журналіста зазнали насильства під час професійної діяльності після виборів, причому багато з цих випадків підпадають під визначення «тортури», щонайменше в 3-х випадках журналісти отримали вогнепальні поранення.
14 квітня 2021 року медіаспільнота України та Білорусі звернулись до уповноваженої ОБСЄ з питань свободи слова щодо утисків у Білорусі журналістів та активістів, та почали збір підписів на підтримку адвокаційної кампанії. Ініціаторами адвокаційної кампанії стали громадська організація «Львівський медіафорум» спільно з незалежною громадською ініціативою Free Belarus Center.
Фото: Радіо Свобода