Отримати безкоштовну квартиру від держави досі мріє третина українців. Це при тому, що безкоштовно житло вже кілька десятиліть практично не видають.
Про те, хто досі стоїть у чергах за дармовими метрами, скільки цих черг і які шанси — 11 травня йдеться в спецпроєкті «Свій кут» в ТСН.19:30.
Родину Шараєвських в будинку знають усі. У двох кімнатах прописано 12 людей. Постійно живуть семеро. Деякі діти вже виросли і живуть окремо. На розширення пан Олександр подався ще у минулому столітті.
У квартирі Шараєвських – менш ніж 5 метрів на людину. Батько сімейства Олександр – третій десяток років стоїть на черзі на розширення. Закон обіцяє йому 163 квадратних метрів на сім’ю. Але готове житло – майже все зайнято.
Усього в Україні 16 млн 883 тис. 468 квартир, з яких 38 тис. 913 квартир у комунальній власності. У приватній власності — 96% житлового фонду, 4% — комунальна власність, 1,5% — відомче житло.
«Результатом масової безкоштовної приватизації склалася ілюзія, що у всіх є житло у власності. А якщо його не буде, то за квартирною чергою його рано чи пізно дадуть», — говорить експерт у сфері житла Павло Федорів.
У 2019 році разом з аналітичним центром CEDOS Федорів провів об’ємне дослідження житлової політики в Україні. З’ясували, що 90% українців, які потребують квадратних метрів, не мають достатньо коштів для цього.
Третина з опитаних розраховують покращити свої житлові умови за рахунок квартирної черги.
Офіційно на 2015 рік у черзі стояло 657,2 тис. сімей і одинаків. Кількість претендентів постійно збільшувалася, але держава просто перестала далі рахувати. Бо програмний продукт був застарілий, були не захищені персональні дані, не фінансувалося (5 млн грн) відновлення цього реєстру.
Право на чергу ніхто не скасовував, але закони змінилися. За ці роки було ухвалено 16 нормативно-правових актів, законів України, які регулюють позачергове та першочергове надання житла. Зокрема, нині велика черга військовослужбовців та працівників силових структур, яким держава гарантує надання житла.
Поверх наявних претендентів вписали нових. Актуальними лишили 2 пункти: військові і діти-сироти.
Від 2014 року житлом забезпечили 4432 учасники АТО. Всього на фронті за роки війни перебувало 411 тис. 303.
На архівному відео родина Пензилевичів подібно Шараєвським очікує більшу квартиру. 2015 рік – Віктор відслужив в АТО і отримує ключі. Через 6 років після входин сам Віктор про квартиру говорити не хоче
Подаровані державою 86 квадратів. З трьома кімнатами родина не впоралась. Комунальні платежі – важкий тягар.
«Якщо людина не змогла організувати своє життя, власне життя, навколо себе маленький простір, то вона не зможе організувати великий будинок і все інше. Отримати безкоштовну квартиру — це не завжди благо. Квартира — це не актив, це те, що кожен день вимагає коштів на її утримання», — говорить психолог Євген Зубрицький.
Для сім’ї Шараєвських хороших новин нема. Окрім сиріт, атовців та силовиків, безкоштовні квартири більше нікому не видають. Раніше усі забудовники були зобов’язані ділитися із містом новими квартирами. Тепер їх звільнили від такого навантаження.
Більше дивіться у сюжеті на відео: