Герой тижня — Ілля Кива — колишній поліціянт, а тепер депутат від проросійської «ОПЗЖ», який раптом вирішив стати кандидатом наук із державного управління. Все б нічого, але сам процес захисту був настільки дивним, а в роботі стільки неточностей, що один із чинних кандидатів наук спалив свій диплом на знак протесту.
Чи пройде українська наука тест на Іллю Киву, розповіли у ТСН.Тиждень 2 травня.
Депутату від «ОПЗЖ» Іллі Киві захотілося стати кандидатом наук — ця новина зірвала дах усій науковій спільноті. Виникає запитання: скільки ще таких науковців і чому справжні вчені підпалюють свої дипломи?
Понеділок. Ілля Кива захищає кандидатську у своєму неповторному стилі. Біля Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості парубки спортивної статури. Спраглі науки молодики в чорному займають позиції і всередині інституту. Вони не пускають журналістів, а ті викликають поліцію.
Захист звання кандидата наук із державного управління відбувався за зачиненими дверима, мовляв, через карантин. Щоправда, не пояснюють, а хто ж ті інші люди, яким зайти таки дозволили. Тим часом через стіну від Киви йде трансляція його захисту. Вчені-екзаменатори оцінили внесок депутата в науку: за рішення прийнято одноголосно.
Журналісти одразу ж відшукали купу порушень у роботі Киви. Кажуть, він збрехав про участь у наукових конференціях і навіть примудрився додати до дисертації підробні довідки. Фабрика таких дисертацій в україні давно працює як штамповочний конвеєр.
Експерти кажуть: все, що держава витрачає на реальні дослідження у всіх своїх наукових інституціях менше за те, що дає на науку один середній Європейський університет. Низькі зарплати, мізерні можливості. Справжня українська наука виживає, як може. Що дивно, інколи навіть доводить, що існує. Без неї приміром жодних «Нептунів» чи «Вільх» Україна б не запустила. Там висока математика, хімія, фізика — тобто купа мізків. Утім, на цьому фоні ще яскравішими стають такі фейкові науковці.
«Ну, Кива ж не перший. У нас є приклади дуже високих постатей, починаючи від віцепрезидента Академії наук. Він же герой україни. Він же спікер Рерховної Ради Литвин, який в плагіатних скандалах був замішаний від 1991 року», — розповів професор політології КМА Олексій Гарань.
Давайте розберемось. Деякі експерти одразу почали кричати, що слід реформувати Академію наук. Однак насправді, вона не має нічого спільного із захистом Киви, бо захищався не там. Це реальна проблема України. Паралельно з Національною Академією наук в державі існує ціла купа організацій з правом давати звання кандидата і доктора наук, а також академіків.
«Це університет, це і не система Академії наук, це відомчі установи. Якщо подивитися, то у них це давно поставлено на конвеєр. Там захищаються політики. Я не буду казати про кожного, бо на це треба мати підстави. Який інтелектуальний рівень Киви, ми здогадуємося», — додає Олексій Гарань.
Звичайно, це не означає, що з точки зору світової науки до Нацакадемії чи університетів нема претензій. Але це не йде ні в яке порівняння з цими легальними відомчими конвеєрами псевдонаукових робіт. Звичайно, майже ніхто сам її не пише. Тим більше не займається реальними науковими дослідженнями.
Це величезний тіньовий ринок — купа фірмочок пропонують вам наукову роботу за гроші. «На сайтах пишуть ціни від 85 тисяч гривень. На практиці таких цін нема. Ціна сягає 10-15 тисяч доларів, якщо ми говоримо про вартість диплома кандидата наук. Це посередники, які працюють за комісію», — каже адвокат Лаврентій Царук.
Біда в тому, що така гнила система не просто знецінює сам факт наукової роботи, бо більша частина монографій виданих в україні не варті паперу, на якому надруковані. Повне сміття. Гірше те, що псевдонаука ламає реальних молодих учених.
Це аспірантка Олеся Яремчук. Дівчину буквально розчавили колеса цієї системи. Шість років вона працювала над науковою роботою. Захищатися вирішила у приватному університеті. «Хотіла, щоб це все було офіційно, щоб не треба було якось там домовлятись. Я обрала цей приватний університет через цей приватний внесок — 18,3 тис.грн за роботу ради», — каже вона.
Утім,виявилося не так прозоро. «Фуршет на 20 людей, редагування дисертації, розсилання автореферату. Вчена секретарка мені озвучила, що одному з експертів треба запхати сто доларів в текст дисертації», — розповіла дівчина.
Після того, як відмовилася давати хабар, у виші почали вставляти палки в колеса: «Мені не відписували, не відповідали. З експертами теж була так тяганина — це призвело до того, що я не встигла подати оголошення про захист. Мене не допустили до захисту». Олеся все ж планує захистити дисертацію. Каже, зараз їй пропонують зробити це у Віденському університеті.
Що робити, аби молоді та розумні не тікали. «Починати треба з боротьби з плагіатом, з якісного написання дипломних робіт у студентів, треба реформувати систему захисту. Треба, щоб Міністерство освіти очолювали люди чисті і незаплямовані», — наголошує професор політології КМА Олексій Гарань.
Натомість тепер саме Міністерство освіти на чолі зі Шкарлетом вирішуватиме, чи стане таки Кива науковцем. Щоправда, голови вже починають летіти: звільнили наукового керівника Киви. Потім атестаційна комісія ще має перевірити цю наукову роботу. Якщо знійдуть порушення, то голосування спеціалізованої вченої ради скасують, а саму раду можуть навіть ліквідувати.
Утім, конвеєр працює не спиняючись. Кива просто попався журналістам , бо надто яскравий персонаж . Тим часом, ксиву кандидата планує собі придбати не менш скандальний персонаж — ексмер Дружківки, запідозрений в сепаратизмі депутат «ОПЗЖ» Валерій Гнатенко. До слова, спецрада у нього має бути така сама, як і у Киви.