Великодні послання настоятелів ПЦУ, УПЦ, УГКЦ

Пасхальне послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія (Православна Церква України) преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

Дорогі брати і сестри!

Христос воскрес!

Удруге поспіль у надзвичайних умовах усім нам доводиться відзначати Світле Христове Воскресіння. Однак хіба впродовж двох тисячоліть, які минули від того часу, коли ангели сповістили мироносицям «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» (Лк. 24: 5 – 6), Церква і людство не перебували в скорботах і випробуваннях? На долю кожного покоління християн випадало зазнавати тих чи інших скорбот. Якими б важкими не були випробування, але радість від усвідомлення істини воскресіння Христового допомагає долати все.

На кожному, хто з вірою у Воскреслого Господа святкує спасительну Пасху, справджуються слова Христові, сказані апостолу Фомі: «Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували» (Ін. 20: 29). Ми не бачили Спасителя тілесними очима, як бачив Його Фома, але віра наша, наше серце свідчить нам, що Христос воістину воскрес із мертвих. І через цю віру ми сповнюємося обіцяного блаженства, яке, як відблиск і образ, частково вже тут і сьогодні дає нам пізнати ті невимовні радість і блаженство, які очікують усіх вірних у вічному житті.

«Ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16: 22), – говорить Спаситель Своїм ученикам, а через них – і всім нам. Тому нам, які відзначаємо цей Великдень за богослужінням у храмі чи у власній оселі, разом з іншими чи на самоті, у здоров’ї чи хворобі, треба пам’ятати, що Христос як Всемогутній та Всюдиприсутній Бог є з нами, коли ми закликаємо Його з вірою і прославляємо Його Воскресіння.

Адже апостол Павло у своєму Посланні до римлян засвідчив, що: «Христос Ісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він i піклується за нас. Хто відлучить нас від любови Божої: скорбота чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? […] Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, […] ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христi Ісусі, Господі нашому» (Рим 8: 34 – 35, 37 – 39).

Ми – свідки того, як уже понад рік усе людство шукає способу подолати пандемію згубної хвороби. І якби з’явився зараз учений, який би винайшов ефективні ліки чи інший спосіб досягти перемоги над хворобою, то чи не прославляли б таку людину, чи не шанували б її? Безперечно, що шанували б! А ми нині святкуємо перемогу не над однією хворобою, а над гріхом, що є причиною всіх хвороб! Ми прославляємо не винахідника ліків від захворювання, але славословимо Спасителя, Який переміг саму смерть і дарував нам життя вічне.

«Хрестом Твоїм знищив клятву, яка від древа, – співає нині Церква, прославляючи Христа, нашого Спасителя і Благодійника, – погребінням Твоїм умертвив смерти силу; воскресінням же Твоїм просвітив рід людський» (стихира на вечірні).

На жаль, як у давнину, так і тепер не всі усвідомлюють, яке надзвичайне значення має для людства Христове воскресіння. Однак ані невірство, ані людська байдужість не здатні знецінити той дар вічного життя, який всі нащадки Адама і Єви отримали завдяки воскресінню, як невірство натовпу і його начальників, розп’яття на хресті і сама смерть не зупинили Сина Божого у виконанні волі Отця. Христос воскрес із мертвих, Його не утримали ані камінь на дверях гробу, ані сторожа, ані печать. Так само і невірство людське, і невдячність до Спасителя не зупиняють і не можуть зупинити життєдайних плодів воскресіння.

Безперечно, спостерігаючи навколо і страждання, і смерть, і дію зла, можемо почути питання: якщо Христос звільнив нас від рабства, то чому ми досі відчуваємо владу гріха, зазнаємо страждань і помираємо? Тому, що, окрім здійсненого Спасителем, є й те, що залежить від кожного з нас. Ми звільнені від рабства гріху, але гріх діє в нас у тій мірі, в якій ми дозволяємо йому діяти. Ми страждаємо й помираємо, але Бог дав нам силу перемогти це, якщо ми самі працюватимемо, виконуючи Господні заповіді. Адже найкраща трапеза не наситить того, хто не бажає споживати її. Наймудріша книга і найкращий вчитель не відкриють знань тому, хто не бажає навчитися. Як би добре не була облаштована дорога, але нікуди не потрапить нею той, хто не бажає зрушитися і залишається на місці. Так само і дар спасіння, і перемога над смертю не будуть дієвими в нас, якщо кожен особисто не потрудиться, щоб осягнути їх, не відкриє двері свого серця для Бога, залишиться глухим до проповіді Євангелія.

Святкування нами Воскресіння Христового – не лише данина звичаям чи привід для їжі, пиття й привітань. Воно закликає нас перемінитися, вийти назустріч Сину Божому, взяти хрест свій та йти за Христом. Бо тільки так – у співдії Бога і людини звершене Спасителем для всіх нас стає дієвим і дає добрі плоди для кожного зокрема.

Дорогі брати і сестри!

Де би ви сьогодні не відзначали свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, нехай вітання зі спасительною Пасхою надихає ваше серце радістю! Адже, долаючи простір та час, долаючи будь-які перешкоди й обмеження, воно єднає нас навколо Воскреслого Спасителя у єдиній Його Церкві – тій Церкві, яка продовжує перебувати у боротьбі з гріхом тут, на землі, а на небесах торжествує перемогу над злом. Тож примножуйте цю радість, розділяючи її з близькими і далекими, з кожним, хто на вістку «Христос воскрес!» з вірою відповість «Воістину воскрес!».

Серед цих вітань з особливим почуттям вдячності від Золотоверхого Києва, від повноти помісної Української Православної Церкви ділимося великодньою радістю з тими, хто на фронті і в тилу несе служіння українському народові, зі зброєю в руках захищаючи нас від російської агресії. Від серця бажаємо воїнам, які жертовно захищають всіх нас, які обороняють державну незалежність України, Божого захисту й перемоги!

Також наша спільна подяка лікарям, медичним працівникам і всім, хто з любов’ю піклується про хворих, дбає про захист ближніх від поширення згубної пошесті. Зичимо вам Божої допомоги й успіху в служінні!

Сердечно вітаю з Пасхою Господньою кожного, хто щиро працює на благо українського народу в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Пасхальну радість перемоги над злом ми розділяємо з тими нашими братами й сестрами, хто поки що перебуває в умовах кремлівської окупації, хто терпить від агресора несправедливе ув’язнення, перебуває за ґратами полону. Від тисячолітньої Святої Софії та відродженого Михайлівського Золотоверхого, від першопрестольного Києва, від усіх нас прийміть сердечні вітання й запевнення у щоденній молитві до Бога за ваше визволення.

Зі Світлим Христовим Воскресінням сердечно вітаю всіх православних християн України – повноту помісної Української Православної Церкви і тих, хто дочасно перебуває поза спілкуванням з нею. Усі ми – діти єдиної Церкви Христової – сповідуємо одну православну віру, маємо одну земну Батьківщину – Україну. І тому в Богом благословенний час ми подолаємо штучно привнесені ззовні перешкоди, в мирі та любові всі об’єднаємося навколо євхаристійної чаші, як це визначено канонічним порядком Церкви й Томосом про автокефалію. Молімося про це і працюймо задля наближення цього дня!

Вітаю з Пасхою Господньою всіх християн і весь український народ. Нехай Христос, Який воскрес із мертвих, переміг владу диявола і саму смерть, сповнить наші душі й серця надією на перемогу в нинішніх випробуваннях, зміцнить у вірі, допоможе плекати й примножувати любов до ближніх, виявляти її словом і ділом.

«Увійдіть усі в радість Господа свого, – закликає нас святитель Іоан Золотоустий. – Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, – звеселіться сьогодні! Трапеза готова: насолоджуйтесь усі!» (з Оголошувального слова). Як у Великодню ніч ми запалюємо вогонь від свічки до свічки, примножуючи світло й тепло, так від серця до серця несімо цю спільну радість, сповіщаючи всім про перемогу Спасителя над гріхом, злом і смертю, адже воістину

Христос воскрес!

Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України

Пасха Христова, 2021 р.,

м. Київ

Пасхальне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішoго Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву та всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос Воскрес!

Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найбільшим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Воскресіння Христове — це вічна Пасха, це празників Празник і Торжество із торжеств. Воскресіння Христове дійсно є найбільшим християнським Святом. Святитель Григорій Богослов говорить, що Празник Воскресіння Христового «стільки перевершує всі торжества, не тільки людські і земні, але навіть Христові і для Христа звершуємі, скільки сонце перевершує зорі» (Григорій Богослов, свт. Творіння. СПб., 1912. Т. 1. С. 662).

Воскресіння Христове — це тріумф перемоги життя над смертю, це Празник Життя, а оскільки життя є найдорожчим даром, яким прикрашена людина, то і Пасха Христова є найбільшим Святом, тому що в Своєму Преславному Воскресінні Син Божий, наш Спаситель, знову подарував нам загублене нами вічне життя.

Яка дивна і прекрасна любов Бога до людини! Людина згрішила і стала неспроможною жити в Раю, тоді Божественна Любов сходить з неба на землю, до падшої людини, приймає на Себе образ людини і звершує те, що ми, грішні, мали звершити. Божественна Любов очищає нас і примирює з Богом, Вона приносить Себе в жертву за нас. Божественна Любов на Хресті нищить наші гріхи, сходить з людиною в пекло і сяйвом слави Божества нищить його. Божественна Любов воскрешає людську природу і повертає їй загублений Рай. Преподобний Феодор Студит говорить, що Воскресіння Христове принесло радість всьому світові, тому що Своїм Воскресінням «Христос відкрив Рай і всім зробив його доступним. О, глибина недомислима! О, висота неізмірима! О, таїнство… перевершуюче силу розуму!» (Феодор Студит, прп. Огласительне слово у святу і велику неділю Пасхи // Творіння. М., 2011. Т. 2., С. 379).

Диявольська злоба не змогла зрозуміти любов Бога до падшої людини; тільки коли Христос воскрес, тоді диявол зрозумів, що він переможений, але було пізно, все було звершено: пекло зруйновано, сила від смерті віднята, людині повернуто Рай, а він, лукавий іскуситель, зв’язаний узами пекельного мрака (2 Петр. 2, 4).

Ця велика Перемога іменується Перемогою життя, і що в цій Перемозі є дивним, так це те, що цю Перемогу Бог подарував людині. Святитель Николай Сербський говорить, що «ні один земний переможець, цар або воєвода не бажає, щоб його перемогу відділяли від нього і приписували іншому; тільки Воскреслий Господь обома руками простягає Свою Перемогу кожному із нас і не гнівається, а радіє, коли Його Перемога робить нас переможцями» (Николай Сербський, свт. Бесіди на Св. Євангеліє. М., 2018. Кн. 1. С. 186).

Якими блаженними були святі Жони Мироносиці, які перші отримали звістку про Воскресіння Христа. Після трагічних подій розп’яття на Хресті їхнього Божественного Вчителя, після Його смерті і погребіння Жони Мироносиці рано-вранці прийшли до Живоносного Гробу. Вони були розгублені, і серця їхні були наповнені глибоким смутком.

Раптом вони відчули землетрус і побачили Ангела, який відвалив камінь від дверей Гробу і сів на нього. Побачивши страх святих Жон, Ангел заспокоїв їх і сказав: «Не бійтесь, тому що знаю, що ви шукаєте Іісуса Розп’ятого. Його немає тут, — Він воскрес!.. Ідіть скоріш і скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих і предваряє вас в Галілеї, там Його побачите» (Мф. 28, 5–7).

Святі Жони Мироносиці зрозуміли, що їхній Божественний Вчитель — це Месія, це Бог, Який прийшов на землю для спасіння людей і Який воскрес із мертвих. Мироносиці з радістю сповістили про це Апостолам, а потім святі Апостоли розповсюдили цю звістку по всьому світу. Проповідь Апостолів про Воскреслого Христа змінила світ. Прийнявши вірою Воскреслого Христа, люди почали будувати своє життя не по голосу своїх страстей, а по голосу Бога, воскрешаючого мертвих. У Христі Воскреслому люди знайшли Божественне Джерело живої води, яка втамовує духовну спрагу і тече в вічне життя. У Воскреслому Христі люди знайшли ту Божественну силу, яка преображає людину і із поганої і обезображеної робить її красивою, сильною і благородною, корисною і для себе самої, і для тих, хто оточує її.

В ці святі Пасхальні дні ми особливо дякуємо нашому Спасителю і Господу за те, що Він заради нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з Неба, воплотився, постраждав і воскрес із мертвих; за те, що Господь подарував нам честь вірити в Нього і носити високе ім’я християнина. Ми смиренно молимось, щоб Воскреслий Христос дав нам рішучість і мужність вибудовувати своє життя на Його святих заповітах і законах, які по своїй суті виражаються в двох заповідях любові: любові до Бога і любові до ближнього, — щоб ми були християнами не по назві тільки, але й по житті.

Ще раз поздоровляю всіх Вас, дорогі брати та сестри, з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння. Бажаю всім здоров’я, миру, радості й спасіння. Нехай Воскреслий Христос, наш Спаситель і Господь, береже всіх Вас і наповнює духовною силою, якої прагне всяка людина, але яка є тільки у Бога, силою, яка необхідна для подолання труднощів, хвороб і страхів, якими сьогодні наповнений світ і які зустрічаються на шляху нашого земного мандрування.

Заради Святого Воскресіння простімо один одного, як Бог простив нас, обіймімо один одного любов’ю, як Бог обняв нас, і заспіваймо переможну Пасхальну пісню: «Христос воскресе изъ мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ, и сyщымъ во гробехъ животъ даровaвъ» (Тропар Пасхи). Амінь.

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний Онуфрій, Митрополит Київський і всієї України

Пасха Христова 2021 р.

м. Київ

Великоднє послання Блаженнішого Святослава високопреосвященним і преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Приступім зі свічками до Христа, що виходить із гробу,

Немов ідучи назустріч Женихові,

І радісно усі прославляймо Пасху Божу спасительну.

Пісня 5 Канону Воскресної утрені

Дорогі в Христі!

Сьогодні серце веселиться, душа радується, ноги спішать до храму, руки піднімаються до Господа, гучний спів лунає з наших уст, бо днесь – празник над празниками і торжество торжеств: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!». Немов дим, який вітер розвіює, і немов віск, який зникає при вогні (пор. Пс. 67, 2-3), так сьогодні всі наші болі, турботи, сумніви і страхи розпливаються і втрачають силу над нами. «Цей день учинив Господь, радіймо і веселімся в ньому!» (Пс. 117, 24).

Приступім… до Христа, що виходить із гробу…

Ми йдемо назустріч Тому, хто виходить із гробу, переживши страшні знущання, муки і смерть. Воскреснувши, Христос переходить від смерті до життя. Він виходить із тісноти обмеженого і вузького гробу, закритого каменем і запечатаного печаттю. Христос проходить повз сторожу, поставлену за наказом Пилата. Прославлене воскресле тіло Спасителя не може бути вдержане ні часом, ні простором земного людського буття, як молимося в анафорі Літургії святого Василія Великого: «Він розрішив болізні смертні, і воскрес у третій день, і путь простелив усякій плоті воскресенням з мертвих, бо неможливо було, щоб тління держало начальника жизні».

Христос розпочав нову Пасху Божу, бо не Мойсей, а Богочоловік виводить людину — не з єгипетської неволі, а від смерті до життя і від землі до небес. Воскресна утреня змальовує цей пасхальний рух, цей новозавітний вихід як хід Жениха із весільної світлиці. Цей образ нам відомий! Вже у Страсний тиждень Церква готувала нас до приходу Христа-Жениха: «Браття, полюбімо Жениха, і прикрасім свої світильники чеснотами й правдивою вірою, щоб, як мудрі Господні діви, були ми готовими ввійти з ним до весільної світлиці. Жених бо, як Бог, обдаровує всіх нетлінним вінком» (Великий вівторок, Утреня, Посні сідальні). І ось тут гріб перетворюється на світлицю, похоронні обряди в Христовому Воскресінні перемінюються на радість зустрічі Жениха, який усуває смуток, звершує час очікування і запрошує нас на пасхальну трапезу Небесного Царства. Із Воскресінням Христовим ми стаємо причасниками життя вічного – не спостерігачами, а дійсними учасниками життя дітей Божих!

Приступімо зі свічками… немов ідучи назустріч Женихові!

Останній рік ми прожили немов у гробі за «замкненими дверима» карантинних обмежень, які періодично посилювалися. Наші храми та монастирі в деяких країнах світу справді були зачиненими для богомільників заради безпеки і здоров’я як духовенства і богопосвячених осіб, так і мирян. Але сьогодні Пасхальна утреня допомагає нам сприймати ці обмеження як стан очікування виходу та воскреслого Христа, Жениха, на якого чекають і чувають серед ночі весільні гості (пор. Мт. 25, 1-13). І ось ми відчуваємо, що цей час настає! Наближається Жених, який сповіщає нам, що вихід розпочався. Пробивається світло надії, що з Божою допомогою ми зможемо вийти із цього всесвітнього «затвору», повернутися з віртуального світу в простір наших храмів і громад, щоб разом молитися «єдиним серцем і єдиними устами» в Божій спільноті. Та для цього дуже важливо, щоб у нас не погас світич Воскресіння — як світло віри, надії та любові.

Назустріч воскреслому Христові ми несемо цієї пасхальної ночі наші світичі віри! Ми навчилися навіть в умовах жорсткого карантину практикувати нашу віру, відрізняти її зміст від форми вияву. Хоча ми мусили змінювати наші практики і звички, але не послабили нашого стосунку віри з Господом Богом, тієї віри, яка освітлювала наше життя молитвою та щоденним слуханням Божого Слова, участю у Божественній Літургії в різний спосіб, прагненням Причастя Тіла і Крові нашого Спасителя. Світич віри в нас не погас!

Ми несемо сьогодні світичі нашої надії! Черпаючи сили з нашої віри, ми плекали сподівання, що зможемо перетривати і пережити ці складні часи. Християнська надія давала нам силу жити далі, навчитися культури здорового способу життя в новітніх обставинах. Ми світили світлом нашої віри й надії на воскресіння навіть тоді, коли оплакували наших померлих. Коли світ розгубився і втрачав орієнтири, світоч християнської надії допоміг нам знайти вихід, прямувати назустріч Женихові, який сьогодні радісно і переможно виходить із гробу!

Ми зустрічаємо воскреслого Христа, несучи наші світичі діяльної любові до Бога і ближнього. Як у мудрих дів з євангельської притчі (пор. Мт. 25, 1-13), ця пандемічна ніч очікування на прихід Жениха заряджала наші світильники ділами милосердя і служіння ближньому. Ми зрозуміли, що зможемо знайти вихід у складних обставинах життя лише тоді, коли творитимемо справжні й живі християнські спільноти взаємодопомоги і жертовного служіння одне одному. Світич любові до ближнього в нас не згас і в цю пасхальну ніч дозволив нам вийти назустріч воскреслому Христові!

І радісно усі прославляймо Пасху Божу спасительну

Христа, що виходить із гробу, ми славимо радісно, як весняна пташка, що з відлигою починає співати гучніше й веселіше і не змовкає навіть тоді, коли відчуває, що гілка під нею гойдається — знає-бо, що має крила віри, надії та любові! Погляньмо на тіло Христове, вкрите ранами звірячого бичування, без віддиху і без життя. Воно розіп’яте і поховане, здавалося б, безповоротно і навіки. Проте Дух Божий оживляє це розбите людське тіло, яке в сяйві Божої слави виходить нам назустріч і простеляє нам дорогу до вічності. Це те спасіння, яке ми сьогодні оспівуємо: «Сину Божий, що життя даєш всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе».

Отож, якщо в нас створюється враження, що людство немовби замучене до смерті пандемією, — а наш народ терпить це зло враз із жахіттями війни, котра триває вже восьмий рік, — то глядімо на Жениха, який виходить із гробу живий і весь у світлі, і не сумніваймося ні на мить, що й нас чекає світле воскресіння, що і ми силою та діянням Святого Духа є дійсними причасниками того Воскресіння, яке сьогодні святкуємо!

Дорогі в Христі браття і сестри! У цей світлий, радісний день вітаю всіх вас із Пасхою Господньою. Особливо в цей Рік святого Йосифа Обручника вітаю наших чоловіків-батьків. Бажаю вам, щоб ви були світлом віри, надії та любові для своїх сімей, прикладом та іконою Божої любові, вірності, відваги, творчості, працьовитості, терпеливості, відкритості для своїх любих дружин і діточок. Христос — це єдина ікона Бога Отця, але діти, виростаючи, творять собі Його образ на основі сімейного досвіду і прикладу свого тата.

Вітаю тих, хто в цей час пандемії почувається самотнім і покинутим. Пам’ятайте: коли ви молитеся, то воскреслий Господь завжди є з вами і силою християнської молитви ви об’єднані з усією спільнотою Його Церкви. Ви не самі!

Вітаю всіх хворих і немічних, а також медпрацівників та ваших рідних і близьких, які вами опікуються. У це свято перемоги життя над смертю прошу вас: дорожіть даром життя, а тілесне терпіння обіймайте в молитві як жертву, бо це «приємний запах духовний» для Господа.

Нашим військовим і тим, що перебувають на окупованих територіях та в Криму, засилаю свій щирий пасхальний привіт і запевнення в молитвах, щоб воскреслий Господь кріпив ваш дух і зберіг вас живими та здоровими.

Усе духовенство, усіх богопосвячених та мирян в Україні та на поселеннях обіймаю батьківською любов’ю і щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

† Святослав