Швидка психіатрична допомога — в Україні реалізовують проєкт для людей із психічними захворюваннями. 7 мобільних бригад приїжджають до підопічних, які пройшли стаціонарне лікування, щоби допомогти адаптуватися вдома, оформити пенсію, купити ліки або знайти посильний підробіток. Це ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я — такий супровід уже добре проявив себе в багатьох європейських країнах. Але вже влітку такі команди мають з’явитися по всій країні.
Про тих, кому вже допомогли, 27 квітня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Юркові — 39 років. Він зі Сміли. Найбільше він любить ловити рибу та допомагає батькам по господарству. Іноді його життя стає особливо складним і тоді він малює. Жити звичайним життям періодично заважає психічне захворювання. В такі моменти важко і самому Юркові, і його мамі.
«Ночами не спить, бродить. Стає роздратованим, перестає їсти, п’є одну воду. Не спілкується. Рідних сприймає як ворогів», — розповідає жінка.
Під час загострень Юру привозили до обласної психіатричної лікарні, яка ще минулого року була розрахована на 750 місць, на тепер їх залишилося 500.
Кількість ліжок у Черкаській обласній психіатричній лікарні постійно скорочують, але це не означає, що пацієнти повністю одужали.
Аби допомогти людям, які пройшли курс лікування і не мають потреби перебувати під постійним наглядом, тут проводять експеримент. Створили — мультидисциплінарну команду. Це офіційна назва, а насправді — це психіатр, медична сестра, психолог та соціальна працівниця. Їхнє завдання допомогти людині адаптуватися.
«В нас немає специфічної медичної форми. Ми ходимо у звичайному, цивільному. Зовні, іноді спілкування з пацієнтами може виглядати, як звичайна бесіда знайомих людей», — пояснює психіатриня смілянської мобільної бригади Наталя Губар.
Ця бригада опікується Юрком та ще 15 підопічними.
«В основному, ті пацієнти, які в нас в сервісі, з діагнозом депресія. В них скарги на поганий настрій, самопочуття, що нічого не хочеться робити», — розповідає психологиня Юлія Дем’яненко.
«Хочуть працювати, можливо вони і не офіційно працевлаштовуються, ну так, тимчасовими підробітками заробляють собі на життя. Ну так, пенсію оформляємо їм по інвалідності», — зазначає соціальна працівниця Наталія Даниленко.
Бригада не замінить стаціонарне лікування, працюють з підопічним до кризи, до пацієнтів у гострому стані бригада не виїжджає, а звертається до «швидкої», поліції і орієнтує — потрібна допомога.
Поява таких бригад — це ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вони виділили гроші на перші експериментальні групи.
На цей час в Україні вже працює 7 таких команд, які допомагають двум сотням пацієнтам з психічними хворобами, сьогодні почали проводити тренінги ще для восьми. Загалом 13 областей будуть залучені до цієї ініціативи.
Вже від липня гроші на мобільні групи буде давати Національна служба здоров’я — до ініціативи хочуть приєднатися 96 лікарень.
«Зараз відбувається процес контрактування медичних закладів. Цей пакет можуть отримати ті медичні заклади, які мають і стаціонарну допомогу пацієнтам. Тобто людина пролікувалась в стаціонарі, потім вона вже йде до дому. Її немає потреби довго тримати», — говорить директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.
Смілянська група тим часом приїжджає в гості до Юрка — провідати, і спитати, як справи. Вони вже добре знайомі. Допомогли чоловіку влаштуватися на роботу. Юрина мама радіє — син не був у лікарні вже понад рік.
Сам Юра погодився поспілкуватися із журналістами, аби люди побачили — він хороший і працьовитий. Просто іноді йому, як і тисячам інших людей, дуже потрібна допомога і небайдужість.