Червонокнижні рисі, видри, вовки та навіть здичавілі корови: після катастрофи на Чорнобильській АЕС тварини почали повертатись до зони відчуження. П’ять років тому на цій території заснували Чорнобильський біосферний заповідник. Як кажуть дослідники, вплив на фауну після аварії був радше позитивним, адже тваринам добре жити без втручання людей. Суспільне відвідало заповідник та поспілкувалось із науковцями Чорнобиля.
Найбільший в Україні
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — найбільший в Україні. Його площа 2200 м2, а це майже втричі перевищує площу Києва. На цій території співіснують близько 70 тварин, які занесені до Червоної книги України. Зокрема і вовк, лось та рись.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Працівники заповідника розповідають, що нині радіаційний фон зменшився у 2-3 рази, у порівнянні з 1986 роком. А от відсутність людини та її діяльності сприяє зростанню популяції тварин, проте тварини пов’язані з людьми, такі як пацюки та голуби, залишили зону відчуження.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
“Відновились дикі тварини, які жили тут 100-200 років тому, весь цей набір: хижаки, великі і малі, вовки, рисі, борсук, лисиці, копитні,” — каже завідувач наукового відділу Чорнобильського біосферного заповідника Денис Вишневський.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Зокрема зросла чисельність вовка. Вона висока та регулюється кількістю доступної їжі для хижака.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Працівники заповідника пояснюють, між травоїдними та хижаками сформувалась рівновага, тому якщо в один рік жертв вовка більше, то в наступний їх кількість зменшується.
Здичавілі корови
Є в зоні й екзотичніші поселенці. В селі Луб‘янка до катастрофи на ЧАЕС жило близько 1000 людей. Нині там проживає стадо здичавілих корів. Співробітники заповідника кажуть, що з’явилися вони там десь 4 роки тому. До цього корів утримувала жінка-самосел, а от після її смерті корови почали жити самостійно. Керує стадом – бик, який допомагає коровам захищатись від вовків.
“В день вони відпочивають, як правило, десь у лісі, а вночі вони намагаються залишитись на старих фермах, бо тут досить комфортно, але і набагато безпечніше, чим десь в лісі. Бо стіна зменшує шанси нападу вовків. Тому вовк тут обмежений”, — розповідає старший науковий співробітник Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Сергій Жила.
Науковці пояснюють, коровам було не важко перейти на дикий спосіб життя, адже еволюційно вони близькі до своїх диких предків. А от доїти корів вже не потрібно. Вони змінили свій цикл лактації і тепер він прив’язаний до народження телят.
Мутанти
На запитання про мутантів Сергій Жила посміхається. Розповідає, попри всі намагання людей, зокрема і тримання тварин безпосередньо біля зруйнованого реактора ЧАЕС мутанти так і не з’явилися.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Денис Вишневський пояснив Суспільному, що у зоні досить мало тварин, які мають зміни в зовнішньому вигляді. Та й ті тварини з проблемами науковцям не попадаються, адже просто не виживають.
Що далі
У Чорнобильській зоні знаходять нові види тварин, яких раніше тут не спостерігали. У майбутньому планують відновити популяції тварин, які проживали на цій території 400-500 років тому. Нині ж Чорнобильський заповідник веде перемовини з Всесвітнім фондом природи (WWF) про заселення зубра на цю територію.
Джерело