— Скоро вдома не буде місця. Всюди — вироби Олексія. Син створює зі скульптурного пластиліну казкових героїв, історичні постаті, різні композиції й архітектурні пам’ятки, — каже 43-річна Жанна МАР’ЄТА із Сум. Її син 15-річний Олексій захоплюється ліпленням. Нещодавно отримав гранпрі міжнародного конкурсу «Зірки Версаля», який проходив онлайн у Парижі. Представив пластиліновий макет Іллінської церкви, що в Сумах.— Мені подобається архітектура цього храму. Йому вже 170 років, — говорить Олексій Мар’єта. — Над скульптурою працював два тижні у вільний від уроків час. Спершу в ґуґл-карті подивився, як храм виглядає зверху. Намітив контури. Потім в інтернеті шукав знімки церкви з різних ракурсів. Сам також її фотографував, на місці розглядав деталі. Виготовив креслення. Все пропорційно зменшив, аби витримати масштаб. Мій храм — 75 сантиметрів заввишки. Оскільки виріб великий, зробив каркас з картону. На макет витратив майже 6 кілограмів скульптурного пластиліну.Хлопець навчається в дев’ятому класі. Торік закінчив художню школу. Ліпити із пластиліну почав у дитинстві.— У нашій сім’ї ніхто художніх здібностей не має, — додає Жанна Мар’єта. — Лише Олексія приваблює творчість. Він гарно малює олівцем, ручкою і фарбами. Але найкраще дається ліплення. В 4 роки зліпив гарного жирафа з пластиліну. Потім створив динозавра завбільшки з ніготь, але ретельно деталізованого. В дитсадку його роботи вражали вихователів і батьків інших дітей. А повертаючись із літніх таборів, Олексій насамперед питав, чи можна щось поліпити. Найбільше подобається його Домовик. Сидить у кріслі-гойдалці, ніби живий. На минулі різдвяні свята син виготовив хрещеним картини за мотивами твору Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».Торік у серпні Олексій Мар’єта отримав гранпрі в онлайн-конкурсі «Зірка», що відбувся в Німеччині. А в грудні здобув два перші місця в грузинському конкурсі «Голден тайм талант».— Онлайн конкурси — найкращий варіант для моїх виробів. Бо, коли надсилав композицію на оцінку журі, востаннє її повернули зім’яту. Деяких частин взагалі не було. Не хочу, щоб це повторилося, — розповідає Олексій. — Створюючи портрет, особливу увагу звертаю на форму носа й вух. Вони в усіх різні. Якщо беруся за історичну постать, то розглядаю фотографії чи портрети цієї людини, щоб скульптура виглядала реалістично.Особливою роботою вважаю дзвіницю Покровської церкви. Висота виробу 1 метр 20 сантиметрів. Дома маю 12 скульптур. Доглядаю за виробами сам. Від пилу очищаю їх м’якою ганчіркою чи ватою, щоб нічого не пошкодити. Хочу спробувати відливати вироби з металу. Для цього потрібна велика майстерня, а в Сумах такої немає.
