На ядерному об’єкті в іранському місті Натанз зранку 11 квітня сталася аварія через день після того, як там представили нові центрифуги для збагачування урану.
Як передає Reuters, речник Організації атомної енергії Ірану Бероуз Камальванді заявив, що на об’єкті зникла електроенергія.
За його словами, аварія не призвела до жертв чи ядерного забруднення.
Очільник Організації атомної енергії Ірану Алі Акбар Салехі назвав інцидент «саботажем та ядерним тероризмом». Він також додав, що Іран «залишає за собою право вжити заходів проти винних» в аварії.
У МАГАТЕ повідомили, що знають про інцидент зі ЗМІ, але не коментують його.
Офіційно про те, хто відповідальний за аварію, політики не заявляли. Однак ізраїльські медіа з посиланням на дані розвідки повідомляють, що розвідувальне управління Ізраїлю Моссад здійснило кібератаку на об’єкт у Натанзі.
Пізніше прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що «боротися проти ядерної ситуації в Ірані це величезне завдання». Однак посадовець безпосередньо не згадував інцидент у Натанзі.
читайте також
Іран заперечив, що вестиме перемовини зі США щодо ядерної угоди. Хоча сторони заявляли про них кількома днями раніше
Президент Ірану Хасан Рухані 10 квітня на церемонії, яку транслювали по телебаченню, представив нові центрифуги у Натанзі. Це пристрої, необхідні для збагачення урану, який можна використовувати для реактивного палива, а також ядерної зброї.
Таке збагачення Ірану є порушенням зобов’язань країни в угоді 2015 року. За нею Іран може виробляти та зберігати лише обмежену кількість урану для використання для виробництва палива для комерційних електростанцій.
читайте також
США не будуть послаблювати санкції проти Ірану, поки той не почне виконувати положення «ядерної угоди» — Байден
Про яку ядерну угоду йдеться?
У липні 2015 року влада Ірану уклала зі США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Китаєм і Росією так звану ядерну угоду. Вона передбачає низку обмежень для ядерної програми Тегерана в обмін на зняття санкцій із країни.
Одним із головних пунктів угоди було зобов’язання Ірану не збагачувати уран більше ніж до 3,67%. Такий уран використовують в енергетичних реакторах, і для створення ядерної зброї він не підійде.
Проте пізніше на виборах президента США переміг Дональд Трамп, який був запеклим противником цієї угоди. Він вивів Вашингтон із ядерної угоди й поновив санкції проти Тегерана.
Решта учасників угоди не підтримала це рішення та заявила, що продовжить дотримуватися домовленостей. Іран же у відповідь на дії США почав порушувати угоду — зокрема збагачувати уран до 4,5%.
На словах чиновники казали про можливість збагачення до 20%. Востаннє про це йшлося після вбивства іранського фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде, в чому Тегеран звинуватив Ізраїль і США. І 4 січня Іран заявив, що почав процес збагачення урану до 20%.
Збагачений до 3-5% уран можна використовувати лише в енергетичних реакторах, до 20% — у дослідницьких та експериментальних реакторах. Показник у 90% і більше дозволяє створювати ядерну зброю.
Сам Іран завжди заперечував намір створити ядерну зброю і каже, що його програма має лише мирні цілі. Однак світові держави не дуже вірять у це, тому, власне, й запровадили санкції, які скасували після укладення ядерної угоди.
Споживайте свідомо, читайте незалежних
Корисна їжа часто дорожча, ніж фастфуд, але за неї ваш організм буде вдячний значно більше. Якісна інформація теж коштує грошей. Підтримайте hromadske
Підтримати