Понад тисячу чайників з різних країн світу — таку колекцію назбирала мешканка Херсона. Чайні традиції різних націй вивчала під час подорожей, а за кожної наголи поповнювала свою колекцію новими експонатами.
Які бувають чайники та що є в колекції українки, показали у сюжеті ТСН.Ранок 8 квітня.
Великі та маленькі, металеві, парцелянові й навіть камінні: чайники у двокімнатній квартині в середмісті Херсона стоять всюди. Колекціонерка Анастасія Дудінова зайняла посудом усі полички, а що не вмістилося, лежить у ящиках.
Перший чайник вона купила під час поїздки до Китаю. З нього і почалась колекція. За сім років в нової господарки він встиг побувати на багатьох чайних церемоніях. У її колекції є різний посуд і навіть дуже чудернацький: «У Туреччині називається кайданлик. Нижній чайник призначений для окропу, для води, верхній чайник — для настою», — пояснює Анстасія.
Чайники виготовлені різних матеріалів. Наприклад, є чавунний, а є сюаньского нефриту. Найстарший за віком чайник у колекції 1905 року, який виготовили у Китаї. Має Анастасія і колекцію мініатюр. Їх понад 60 штук.
Свдє захоплення жінка передала і чоловікові, і друзям. Вони звідусіль везуть їй такі подарунки. Нині в колекції є 1200 чайників. Їхня власниця мріє колись створити у Херсоні музей чайної культури.