«Маю трьох синів, — пише 65-річна Ірина Анатоліївна з Івано-Франківської області. — Старший одружився і живе окремо. Середньому 34 роки, але нежонатий. Їздив на заробітки. Зв’язався із заміжньою жінкою. Любить випити. Я його просила, щоб розірвав ті стосунки, але слухати не хоче. Молодший одружився. Має сина й роботу, але останній рік із ним щось коїться. Важко працює на будівництві, а потім усі вихідні пиячить. Почав бити дружину, на мої вмовляння не реагує. Жінка забрала сина й подала на розлучення. Тяжко слухати їхні скандали».Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує долонею фото молодшого сина Євгена. Він синьоокий, у сорочці та краватці.— Якщо не поверне сім’ю, ще довго буде нежонатий. Дружина готова йому пробачити. Син повинен взятися за голову й кинути пити. Допомогти з цим можуть брати. Вони для нього — авторитети. Середущий син побереться з жінкою, коли вона розлучиться з першим чоловіком. Змиритеся з його вибором, щойно з’являться онуки. На старшого сина чекає підвищення. Почне гарно заробляти, скоро купить нову квартиру.»Я виросла в інтернаті, — розповідає в листі 39-річна Олена з Київської області. — Були люди, які брали мене під опіку. Але через різні причини тричі повертали до сиротинця. 20 років розшукувала матір. А коли знайшла, пошкодувала. Вона жила в сараї з бабою і сестрою. Утрьох пиячили. Мене знати не хотіла. Казала, що доньки в неї не було, що народжувала одних хлопців. Пережити ту прикру зустріч допоміг коханий. У нас троє дітей. Маю гарну роботу. Та одного дня на моєму порозі з’явився чоловік, який переконує, що він мій батько. Не вірю йому. У сім’ю пустити не готова. Він наполягає на тесті ДНК. Не впевнена, що зможу спілкуватися з ним, навіть якщо підтвердиться батьківство».Вкладає в конверт фото. Рудоволоса жінка у джинсах і спортивній куртці тримає на руках доньку. Біоенергетик запалює свічку, обводить нею навколо світлини.— Матері нема серед живих. Про ваше існування зізналася перед смертю колишньому співмешканцю. Тому розшукав вас так пізно. Вам обирати, чи пускати його в родину. Чоловік викликає сумніви, бо не має ні постійного місця проживання, ні роботи. Жити з ним під одним дахом точно не готові, але налити тарілку супу завжди зможете. Для початку підтвердьте батьківство. Потім вирішите, як зблизитися з цією людиною і представити діда онукам.»Не хочу мати дітей, — пише лучанка Неля, 32 роки. — Коли виходила заміж, чоловіка про це попередила. Він не надавав цьому питанню великого значення. Надіявся, що я передумаю. Але пройшло сім років і мої бажання не змінилися. Боюся, що це може призвести до розлучення. Діти — це прекрасно, але коли їх хочуть обоє. У мене на першому місці кар’єра».— Для чоловіка тема нащадків на першому місці. Батьками стали його брати і однокласники. Він теж мріє про сина чи доньку. Навіть готовий найняти няню, аби ви могли за кілька місяців після пологів повернутися на роботу. Поява первістка не тільки покращить стосунки, але й спонукає вас переглянути ставлення до материнства. Незабаром після пологів завагітнієте вдруге.»Дев’ять років тому в нашому селі сталася трагедія, — розповідає в листі 47-річна Оксана з Вінницької області. — Молодь поверталася вночі з дискотеки. П’яний хлопець на мотоциклі на смерть збив двох дівчат. Відтоді на тому місці нічого не росте. Навіть дерево, що стояло тут десятки років, всохло. Останнім часом відбуваються дивні речі. Хто повертається додому вночі, бачить там привида. Священник те місце освятив, але люди ходити туди все одно бояться».— Такі місця притягують до себе аварії. Та, що трапилася, не перша й не остання. Раджу на таких ділянках правити молебні. Погана енергетика щезне, а невинно вбиті душі знайдуть спокій. Переймаєтеся цією трагедією, бо в ній загинула приятелька вашої доньки. Сходіть на могилу до загиблих, покладіть живі квіти.»Донька прожила у шлюбі 12 років, — розповідає в листі хмельниччанка Ганна Степанівна, 62 роки. — Скоро буде рік, як розвелася. Має сина. Батько йому нічим не допомагає. Квартирою і майном не хоче ділитися. Усе забрав. Ще й судиться, щоб виписати дитину з квартири. За доньку й онука переживаємо. Хочемо, щоб в них була сім’я і дім».Надсилає фото доньки. Вона в довгій фіолетовій сукні та босоніжках на високих підборах. Біоенергетик заплющує очі, кладе на світлину долоню.— Колишній зять платитиме аліменти. Доньці давно варто подати зустрічний позов на нього. Дитину з помешкання не випише. Вестися на його обіцянки не треба, які гроші не пропонував би. У її життя прийде нове кохання. Це буде іноземець, з яким переписується на сайті знайомств.
