supadupanews

Підвези князя: що було б, якби таксі існувало завжди

Ілюстратор Олександр Грєхов

Нікому не до снаги змінити хід історії. Але уявіть, якби наші предки мали такі самі можливості, що й ми — як технології спростили б їм життя. Можливо, величні держави не розпалися б, дорогою не нападали б інші племена, а території ділилися б інакше.

До дня народження першого українського сервісу замовлення авто Uklon ми пофантазували, якою мірою змінилася б історія України, якби можливість викликати машину та швидко добратися до потрібного пункту призначення існувала завжди.

Дисклеймер: ми не намагаємося переписати історію. Наш текст — винятково жартівливий, і ми пропонуємо читачам пофантазувати разом із нами. Бо це наш світ — наші правила.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Скіфи могли жити в цивілізації

Перський цар Дарій I у 512 році до нашої ери вирішив захопити причорноморські та приазовські степи. Скіфи, які тоді жили на цих землях, розуміли, що не можуть протистояти великій армії та флоту. Відтак вирішили тікати вглиб країни. Дорогою вони знищували джерела з водою та спалювали землі, тому скіфам вдалося відірватися від персів.

Коли Дарій I з ослабленим військом дійшов до Дніпра, то відправив до скіфів гінця з вимогою здатися або воювати. Скіфи передали йому символічне послання — птаха, жабу, мишу та п’ять стріл. Спочатку Дарій I подумав, що суперники здаються і віддають свої землі. Але радники царя назвали це попередженням — перське військо має забиратися геть хоч повітрям, хоч водою, хоч мишачою стежкою, якщо не прагне бути знищеним. Тоді Дарій I зібрав армію і відступив. Так Скіфія залишилася непідкореною, а невдалий похід перського царя є одним із наймасштабніших військових походів персів.

Якби Дарій I дістав свій царський смартфон і використав застосунок онлайн-сервісу замовлення авто, йому б не стали на заваді спалені землі. Тоді він наздогнав би скіфів. І хто знає, чим би закінчилася їхня зустріч. Якби перси перемогли, то загарбали б території Скіфії та приєднали їх до своїх. Тоді скіфам не дуже пощастило б, адже їх чекало життя в деспотії, а ми не згадували б їх як непереможних воїнів. Але є й позитивний бік — можливо, на українські землі писемність прийшла б значно швидше через те, що Перська імперія на той час була цивілізацією.

Ілюстратор Олександр Грєхов

У Криму люди говорили б готською мовою

У IV столітті нашої ери на території сучасної України існувала Давньоготська держава. Але зі сходу прийшли незліченні племена гунів. Вони були кочовиками й шукали пасовиська для своїх коней і худоби, бо не вміли виживати в інший спосіб. Гуни розгромили готів і відібрали їхню землю. Готам довелося тікати аж на територію Римської імперії — так розпочалося Велике переселення народів.

Якби гуни звантажили додаток першого онлайн-сервісу замовлення авто, їм не довелося б воювати за чужі землі. Вони могли б перевозити середньоазійськими та причорноморськими степами всіх охочих подорожувати — від Китаю аж до Європи.

Готи не втекли б і зрештою не розгромили б Римську імперію. Тоді не було б Великого переселення народів, і Англія, наприклад, існувала б зараз десь на півночі сучасної Німеччини, а Угорщина — на Уралі. А частина території України, можливо, розмовляла б зараз саме готською мовою.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Святослав довше керував би Київською державою

Коли київський князь Святослав Ігорьович вирішив піти на Візантію, то був упевнений, що зможе там здобути перемогу, адже щойно перед цим мав успішний похід на Болгарію. У 971 році після кількох нападів візантійці змогли хитрістю перемогти армію Святослава, тоді держави підписали мирний договір. Армія русичів мала право взяти награбоване майно та їжу і повернутися додому. Зі свого боку Святослав пообіцяв більше ніколи не нападати на імперію. І він таки дотримав свого слова.

Дорогою до Києва біля порогів Дніпра на ослаблену армію напали печеніги. Вони вбили Святослава, а з його черепа зробили келих із написом «Чужого шукаючи — своє втратив».

Якби після війни з Візантією Святослав зміг обрати послугу каршерингу Uklon, він розмістив би всю ослаблену армію і швидко дістався до Києва. Так печеніги не вбили б Святослава, адже одна з переваг таксі — це безпечна поїздка до пункту призначення. Такому транспорту навіть печеніги не загроза. Якби Святослав залишився живим, Київська Русь була б міцнішою.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Київська Русь протрималася б довше

Понад три десятиліття князь Володимир Великий працював над зміцненням Київської Русі, так розпочався період «золотої доби». Під час свого правління він охрестив Русь, здійснив військову та адміністративну реформи, зміцнив авторитет на міжнародному рівні. Однак політика Володимира Великого не влаштовувала його сина Ярослава Мудрого, князя Новгородського, який відмовився віддавати Києву дві третини доходів та церковну десятину. Тоді Володимир вирішив зібрати армію, аби йти на Новгород. Проте раптово захворів, і 15 липня 1015-го у віці 57 років помер у своїй резиденції в Берестові.

Якби Володимир Великий звантажив застосунок Uklon і замовив авто, він швидко дістався б до Новгорода і дав запотиличника своєму синові. Можливо, тоді князь залишився б живим і Київська держава уникнула міжусобиці та поділу влади між синами. Окрім цього, зважаючи на політику Володимира, йому вдалося б іще більше зміцнити державу. І хто знає, скільки вона проіснувала би ще.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Данило Галицький отримав би у спадок потужне князівство

У 1205 році князь Роман Мстиславович, правитель Галицько-Волинської держави, разом з армією пішов через Польщу на Саксонію (Німеччину). Дорогою вони захопили два польських міста і зупинилися перепочити біля річки Вісли поблизу Завихвоста. Коли галицько-волинський князь із дружиною від’їхав від табору на полювання, на них напали поляки й убили Романа Мстиславовича в бою.

Після смерті князя нікому було взяти престол під свій контроль, адже його сини були ще малолітніми. Через це в Галичині й на Волині розпочалася боротьба за владу, яка тривала протягом 40 років. Відновлювати Галицько-Волинське князівство довелося Данилові Галицькому.

У Романа Мстиславовича була велика армія. Якби він через мобільний додаток Uklon вказав місце свого перебування та викликав таксі для підсилення, поляків вдалося би перемогти. Тоді не відбулося б розпаду Галицько-Волинського князівства, а син Романа отримав би у спадок сильну державу.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Козацька держава була б у надійних руках

Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорозького, планував після своєї смерті передати владу старшому синові Тимошу Хмельницькому. У пошуках союзників гетьман організовував одруження свого сина з дочкою молдовського господаря Василя Лупула. У 1653 році на допомогу тестю до Молдови приїхав Тиміш з армією козаків — розібратися з навалою двох князівств, Полощини та Трансильванії. Вони вигнали загарбників і вирішили відповісти нападом на їхні території. Козацькі полковники намагалися переконати воєначальника не воювати, адже Богдан Хмельницький не давав таких вказівок. Хоробрий, але недосвідчений у військових справах Тиміш усе-таки не дослухався до порад і вирушив на Волощину, де його очікувала поразка. Під час оборони сучавської фортеці молодому Хмельницькому у стегно потрапила скалка. Через гангрену він помер, а козаки привезли його засолене тіло до Чигирина.

Якби козацькі полковники змогли замовити авто для Богдана Хмельницького, він би з’їздив у Молдову й заборонив би Тимошу наступати. Тоді він залишився б живим, а Запорозька Січ мала б сильного гетьмана після смерті Богдана Хмельницького. Однак влада перейшла до 16-літнього сина Юрія, який зрікся булави, як його попередник регент Іван Виговський. Смерть Богдана Хмельницького називають початком періоду Руїни, що призвів до розпаду державності Гетьманщини, міжусобиць, поділу території та іноземних втручань.

Ілюстратор Олександр Грєхов

Не трапилося б «Київської катастрофи»

Під час української революції в 1919 році війська Української народної республіки під керівництвом Симона Петлюри об’єдналися з Українською галицькою армією, яка програла Польщі й перейшла на Наддніпрянщину. Об’єднані війська вирішили звільняти Україну за двома напрямками — через Київ та Одесу. Армії розділилися. До київської групи увійшли галицькі корпуси та запорізькі війська армії УНР. Очолив групу генерал Антін Кравс. Водночас захопити Київ планувала й російська Біла армія Антона Денікіна.

В об’єднаній УНР було різне ставлення до денікінців: якщо Петлюра в них бачив противників, які мають намір придушити український визвольний рух, то УГА не хотіла воювати з Добровольчою армією, адже ворог у всіх один — більшовики.

Київській групі військ вдалося увійти в Київ після відступу Червоної армії, однак перемога тривала недовго. Наступного дня з лівого берега Дніпра в місто несподівано увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії генерала Миколи Брєдова. За даними розвідки УНР, денікінці були за три дні від столиці. Переговори між очільниками двох армій не призвели до добра — білогвардійці наказали українській армії звільнити Київ, інакше до них застосують силу. Керівники УГА не хотіли з ними воювати, тому віддали столицю і відступили. Через це в українській армії почалися непорозуміння, що стало однією з причин поразки УНР і втрати державності. Цю подію Симон Петлюра назвав «Київською катастрофою».

Якби онлайн-сервіс замовлення авто був доступний під час української революції, «Київської катастрофи» можна було б уникнути. У такий спосіб розвідка змогла б швидше передати Симону Петлюрі дані щодо наступу білогвардійців — і до столиці скерували би підкріплення. Хто знає, можливо, українська революція мала б зовсім інший фінал.

читайте також
Забути про затори? Коли летючі авто стануть реальністю і як їх планують регулювати