44 дні війни: історія про місто Фюзулі і як Азербайджан планує відновити руїни – сюжет

Повернути землі з окупації – половина справи, далі на них слід налагодити життя. З цим зіштовхнувся Азербайджан після сорока чотирьох денної війни восени 2020-го. Таке саме завдання колись постане і перед Україною. Кореспондентка «5 каналу» Євгенія Китаїва побувала у визволених районах Карабаху. Звідти історія про місто Фюзулі та про те, як Азербайджан планує відновити руїни.

Цей вал впродовж 30 років був лінією розмежування між Азербайджаном і невизнаною Карабаською республікою. Під час другої Карабаської війни, на десятки кілометрів азербайджанській армії вдалось просунутися у бік Карабаху.

Перетинаємо старі кордони і заїжджаємо на визволену територію міста Фюзулі. Нас тут зустрічають азербайджанські військові. Вони не стримують своїх емоцій.

Колись покинуте азербайджанцями місто перетворилося на пустку. Будівлі повністю зруйновані, тут ніхто впродовж окупації не жив. Більше схоже на те, що Фюзулі невизнана республіка використовувала як буферну зону, аби азербайджанські війська трималися подалі він їхніх селищ. Ще далекого 1993-го свої домівки тут залишИли понад 50 тисяч людей.

«Це просто невимовне відчуття. 30 років потому, де упродовж цього періоду не була нога азербайджанця. Ну це непередавані почуття. Ти вже на рідній землі, ти повернувся сюди, ти повернувся додому», – розповів кореспондент телеканалу «Баку ТВ» Фардін Ісазаде.

Фардін – військовий кореспондент. Впродовж 44-х днів війни він був поруч із військовими. Пригадує: бої були інтенсивними. Піхота, яка йшла першою, просувалася дуже швидко.

«Артилеристи в ході бесід з ними говорили, що вони не встигали змінити свої позиції та зайняти нові, як нам надходила команда просунутися ще ближче, ще вперед, ще вглиб позицій противника», – розповідає Фардін Ісазаде.

Азербайджанці розуміють: повернути територію – це тільки половина справи. Попри підписані домовленості, Вірменія так і не надала мапи мінних полів. Тож тепер роботи для саперів багато. Довкола заміновані сотні гектарів.

«Вся територія довкола – це замінована територія. Розмінування ми почали 29 грудня 2020го. Розміновуємо і за допомогою техніки, і вручну, і використовуємо спеціально навчених собак. Тільки на цій ділянці ми розмінували 137 піхотних і 150 протитанкових мін. За шість – вісім місяців маємо закінчити розмінування», – розповів операційний менеджер національного агентства з розмінування Мадат Мамедов.

Розмінованою дорогою їдемо вглиб звільнених територій. Нарешті, бачимо вцілілі будинки. В них жили вірмени. Зараз вони покинули селище. Утім, цього житла не торкаються. Офіційний Баку заявляє, що вірмени можуть повернутися, щоправда, на умовах Азербайджану. Та чи зможуть ці народи коли-небудь забути кровопролиття і пробачити одне одному.

Попри проблеми, які доведеться вирішувати роками, Азербайджан намагається якнайшвидше повернути життя на відвойовані землі. На звільнених територіях відбувається справжній будівельний бум. Паралельно відбуваються одразу кілька процесів – і розмінування, і будівництво. У Фюзулі вже почали зводити міжнародний аеропорт. За два місяці тут підготували все для злітних смуг. А вже восени планують прийняти перший літак.

Азербайджанські біженці з нетерпінням чекають, коли повернуться додому і переймаються питанням, чи справді діятиме мирна угода за посередництва Росії, яку підписали воюючі країни?

«Росія братиме участь в модернізації вірменської армії. Для чого? З якою метою? От у мене резонне питання. Через сьогоднішню трансляцію звертаюся. Для чого?» – питається президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Азербайджанське військо нині проводить масштабні навчання та злагодження. У 44-рьох-денній війні тільки за офіційними даними Азербайджан втратив близько трьох тисяч своїх бійців.

Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, Азербайджан «5 канал»