39-річний Михайло Вінтонюк із села Корнич Коломийського району на Прикарпатті 5 років шиє та реставрує старовинні кептарі. Такий верхній одяг здавна одягали українці.Вміння до створення кептаря передала йому жінка, батьки якої колись займались кушнірством. Тепер він шиє цілком нові, реставрує або створює на основі старого зразка.Для регіону, в якому мешкає чоловік, характерні були біленькі кептарі — майже без орнаменту.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як давні гуцули носили автентичний кептар»Вішивані ж почали робити у міжвоєнний період. З 70-х років минулого століття кушнірів ставало все менше, тому вбрання шили з сукна. Виходив муляж, замінник, не натуральний виріб. Я намагаюсь відродити справжній кептар — шию з різним орнаментом та вишивкою. Латунними капслями пришиваю візерунок. Шукаю спеціальні види шкір, щоб все було максимально так, як колись робили пращури».За словами чоловіка, колись один старий кушнір сказав йому, що майстер, який шиє кептар і не додає чогось свого, не вважається майстром. Тому у роботі завжди щось створить на свій лад.Словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» видали в Івано-Франківську. В ньому зібрали понад 7,5 тис. слів із гуцульської говірки.
З вишивкою, капслями та орнаментом: майстер показав старовинні кептарі
