У США розсекретили доповідь про втручання Росії у вибори

Усе таємне стає явним. Американська розвідка розсекретила доповідь, яку підготувала для перших осіб США. За її підсумками вже обіцяють нові санкції проти Росії. За що покарають Москву? І які сенсації містить документ? Дмитро Анопченко вибрав головні його тези.

Свої доповіді національна розвідка США (державне агентство, яке об’єднує всі 17 розвідувальних структур Америки) зазвичай готує лише для найвищих чиновників Білого дому та конгресменів.

Тих, хто має доступ до державної таємниці. Але зараз, через 5 днів після того, як усі вони отримали звіт щодо втручання іноземних держав у американські вибори, документ вирішили відкрити для преси. Що ж у ньому такого сенсаційного?

Усього 15 сторінок. І висновки, які об’єднують дані від вашингтонських аналітиків та розвідників. Перший (і найголовніший) — під час минулих виборчих перегонів Москва намагалася дискредитувати чинного президента Джо Байдена і Демократичну партію, яка привела його до влади.

Головним елементом стратегії Москви… було використання людей, пов’язаних із російською розвідкою, з метою поширення наративів для інформаційного впливу, включаючи оманливі або необґрунтовані звинувачення проти президента Байдена, через американські медіаорганізації, чиновників та відомих осіб, деякі з яких були близькі до колишнього президента Трампа та його адміністрації.

Білий дім обіцяє нові санкції проти Росії — за це і за низку інших вчинків.

Джен Псакі, речниця Білого дому:

Триває вивчення питання щодо кіберзламів, нагород за «голови» американських солдатів, і, звісно ж, стосовно втручання у вибори 2020 року. Ми вивчимо це до кінця і далі президент залишає за собою право відповісти так і тоді, коли він вважатиме за потрібне.

І хоча адміністрація наразі не називає конкретних термінів, телекомпанія CNN уже повідомила: санкції очікуються вже наступного тижня. Торкнуться вони осіб чи країни в цілому у Вашингтоні ще визначаються.

Інший важливий висновок із доповіді розвідки — вплив на американські вибори був інформаційним, тобто (на відміну від 2016 року) хакерських атак на виборчу інфраструктуру не зафіксовано.