Сьогодні, 11 березня справили дев’ятини за майстром спорту з пауерліфтингу Іваном Бондарчуком з міста Вінниця, який помер 3 березня від ускладнень коронавірусу. Чоловіку було всього лиш 37 років.Попри захворювання спортсмен до останніх днів прагнув працювати. Знайомі кажуть, весь віддавався роботі.»Ваня був повністю відданим залу секції пауерліфтингу. Працював майже до останнього дня свого життя. Був на роботі навіть перед тим, як йому стало зовсім зле. Коли йому казали: «Ваня тобі стає все гірше. Закривай зал і йди лікуйся». А він: «Не можу. Мої хлопці прийдуть, а їм потрібна моя допомога. Вони ж готуються до Чемпіонату України», — згадує товариш Олександр Гречанюк.Іван Бондарчук народився у місті Борщів, що на Тернопільщині. Але після навчання у Вінницькому педуніверситеті в Інституті фізичного виховання та спорту залишився працювати тренером-викладачем з пауерліфтингу у міській ДЮСШ №5.»Ваня жив спортом. Тренер від Бога. Таких більше немає. Серце обливається кров’ю. Завжди був усміхнений, чесний і без пафосу. Жодного разу не чув, щоб він до когось підняв голос чи крикнув. Умів підтримати в будь-якій ситуації. Тягнув на собі все і дуже чудово з цим справлявся. Лише не любив, коли від нього відвертались люди, — згадує чоловік. — Коли до нього дзвонив, Ваня завжди відповідав: «Привіт, друже мій!». У Вані в залі всі були рівні чи то майстер спорту чи новачок. Коли з сином прийшли перший раз, він одразу сказав, що тут ніхто нікого не принижує, а навпаки підтримує».
За роки тренерської діяльності підготував багато спортсменів, чемпіонів області та України і майстрів спорту України.»Моєму сину Колі 13 років. Ваня бачив в ньому чемпіона, бо мав чудові показники. Двічі займав 3 місце з жиму лежачи на чемпіонаті області. Тренував його два роки. У травні мав везти його на змагання. Дуже багато хлопців вивів в люди. Разом з ним здобували Майстрів спорту, Кандидатів в майстри», — говорить Гречанюк.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер чоловік, якого 2 км несли через снігові переметиІван Бондарчук завжди возив хлопців на змагання за власний кошт. Також купував їм екіпіровку.»Казав: «А де ці пацани можуть взяти гроші? Я завжди буду їм допомагати». Наприклад, на змагання Ваня всім дава тріко, гетри, штангетки, щоб навіть просто виглядали як спортсмени. Або казав купити екіпіровку за свої гроші, а потім Ваня одразу віддавав в залі. Якось мій син прийшов в новому спортивному костюмі додому. Це був подарунок тренера. Спочатку шок. Ми ж могли б самі купити. Дзвоню Вані. Питаю, для чого так робити. А він: «ви вдома керуйте, а я тут. Я так захотів».Після 12 років роботи тренером, Іван Бондарчук очолив спортивну школу.»Вони мали такі відносини, що позаздрив би кожен. Таке відчуття, що вони навіть не вміли сваритись, — додає Олександр. — Повна ідилія, були одним цілим. Все робив для неї. При нас завжди називав її Тетяна Юріївна».Олімпійський чемпіон з важкої атлетики Юрій Власов помер у віці 85 років. Він народився в Макіївці Донецької області.На Олімпійських іграх у Токіо-1964 програв золото українцю Леоніду Жаботинському.
