Фінансова реструктуризація: як дати друге життя непрацюючим активам
Мар’ян Мартинюк Старший партнер юридичної компанії АО MORIS Реструктуризація заборгованості як домовленість про зміну умов виконання зобов’язань є найбільш поширеним та безболісним інструментом для компанії отримати шанс відновити свої фінансові можливості та повернути борги
Фото: Eventum partners Не завжди боржникам та кредиторам вдається домовитися, щоб підприємства через одне не банкрутували, а банки не закривалися через значну кількість неповернутих кредитів. У 2016 році в Україні було запроваджено унікальний механізм порятунку підприємств від фінансового колапсу, під назвою «добровільна фінансова реструктуризація» (далі — «ФР»). Порядок його застосування визначається тимчасовим Законом України «Про фінансову реструктуризацію» (далі — «Закон»).
Незважаючи на те, що механізм існує вже майже п’ять років, популярним він не став, хоча й не сказати, що залишився невідомим. Пояснюється це тим, що перед прийняттям чогось нового ми традиційно очікуємо, щоб хтось інший навчився цим користуватися. Так, за 2017 рік сума реструктуризованих боргів склала всього 8 млрд. грн., проте станом на 4 січня 2021 року досягла розміру 65,18 млрд. грн. Хоч наразі ми помічаємо тенденцію до збільшення використання механізму ФР, бізнес-спільнота та фінансовий сектор все ж продовжують чекати, коли ФР стане такою ж звичайною і зрозумілою процедурою як інші традиційні методи відновлення платоспроможності. Разом з тим, строк дії Закону спливає (діє до 19.10.2022 року), а відтак і втрачається шанс скористатися інструментом, який, безумовно, має ряд переваг.
Кратко и по делу в Telegram Унікальність Суть процедури зводиться до того, що її учасники: (1) у позасудовий спосіб; (2) самостійно та добровільно; (3) у межах чітких часових рамок мають досягти згоди про умови реабілітації фінансового стану компанії та погашення нею заборгованості. Юридичною мовою така домовленість називається «затвердження плану фінансової реструктуризації».
Визначальною рисою ФР є те, що банкам (державним та приватним) як найпоширенішим кредиторам серед фінансових установ, прямо дозволяється здійснювати ряд особливих дій, наприклад, пробачити частину боргу, повністю зупинити нарахування процентів, встановити процентні ставки та комісійні винагороди на рівні, що є нижчим від звичайної собівартості банківських послуг, здійснити переведення зобов’язання в капітал, а також застосовувати інші можливості, використання яких при звичайній реструктуризації не передбачено. Окрему увагу слід звернути на те, що на період дії планів реструктуризації, Національний банк України не застосовує до банків санкції у зв’язку з порушенням окремих нормативів капіталу та ліквідності.
На відміну від досудової санації, Закон не обмежує учасників процедури лише пільгами в банківській сфері. Так, орган стягнення може взяти участь в процедурі ФР без права голосу, якщо частка податкового боргу в загальній сумі зобов’язань перед іншими залученими кредиторами не досягає 1/3. Це означає, що для ДПС встановлюються певні обов’язки, які, у свою чергу, для боржника та банку є податковими пільгами. Якщо конкретно, то до 01.01.2023 року, за умови залучення ДПС як кредитора, усі операції з продажу товарів боржником для цілей погашення його заборгованості звільняються від ПДВ. Окрім того, податкові органи зобов’язані: (1) списати або розстрочити податковий борг; (2) в окремих випадках списати штрафні санкції та звільнити з податкової застави та від адміністративного арешту майно. Разом з тим варто врахувати, що такі податкові пільги не стосуються заборгованості з ПДФО та ЄСВ. Щодо банків, то їхні пільги стосуються оподаткування резервів.
Також, з дня початку процедури ФР автоматично запроваджується мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупиняються заходи з виконання цих вимог (звернення стягнення та реалізація майна, укладання договорів забезпечення тощо). Важливо, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка, а також зупиняються перебіг позовної давності та будь-який інший строк встановлений законом чи договором, у межах якого кредитори можуть реалізовувати свої права.
Практичне застосування Взяти участь у процедурі ФР можуть юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що мають заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою (що не є пов’язаною з ними особою) та за умови, що така фінансова установа (наприклад, банк) надала письмову згоду на реструктуризацію. Обмеження на участь встановлені для компаній щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або щодо яких здійснюється досудова санація.
Потенційний учасник має визнати свою неспроможність своєчасно виконати фінансові зобов’язання, а також підтвердити, що його фінансово-господарська діяльність може бути реабілітована. Для отримання висновку щодо перспективності діяльності боржника залучається незалежний експерт (особа, яка спеціалізується на проведенні аудиту; фінансовому, кредитному та юридичному аналізі), який проводить огляд діяльності підприємства, аналізує план реструктуризації та робить відповідний висновок.
Основними етапами процедури є:
✅ погодження умов реструктуризації;
✅ отримання згоди кредитора;
✅ підготовка висновку незалежного експерта щодо перспектив діяльності боржника;
✅ відкриття процедури;
✅ проведення зборів залучених кредиторів;
✅ аналіз висновку незалежного експерта, та власне;
✅ підписання сторонами плану реструктуризації, що означає успішне завершення процесу. Слід зауважити, що Закон передбачає чіткі строки (максимально 180 днів з дня відкриття процедури), протягом яких сторони мають затвердити умови реструктуризації. Тому, хоча формально процедура розпочинається після подачі заяви, переговорний процес та попередній огляд фінансово-господарської діяльності можна розпочинати заздалегідь.
Висновок Сьогодні, як банки, так і боржники ще мають можливість скористатися механізмом добровільної ФР, який містить чимало переваг порівняно з іншими механізмами реструктуризації заборгованості. Щодо успішних кейсів, то хоч вони і не набули широкого розголосу, але на практиці такі існують, а це в свою чергу показує доступність та ефективність цієї процедури.
Текст підготовлений у співавторстві з юристом АТ MORIS Ольгою Грищенко