У М’янмі не вщухають масові протести проти військового перевороту, який відбувся 1 лютого. З початку демонстрацій у країні загинула щонайменше 31 людина.
Про це пише Reuters із посиланням на місцеві ЗМІ.
Так, за словами очевидців, 3 березня правоохоронці без попередження застосували бойовий вогонь в декількох містах країни.
«Вони не обстріляли нас з водомета, не попередили про те, щоб ми розійшлися, вони просто відкрили вогонь», — сказав один із протестувальників.
Журналісти намагалися взяти коментар у представника військової влади з приводу цих подій, однак відповіді так і не отримали.
Наразі повідомляють про щонайменше 30 поранених та 9 загиблих за день. Крім того, правоохоронці затримали щонайменше 300 людей під час протесту у місті Янгон.
Reuters зазначає, що черговий силовий розгін протестувальників відбувається на наступний день після того, як сусідні країни закликали військову владу у М’янмі до стриманості та мирного вирішення ситуації.
Нагадаємо, це вже не перший силовий розгін протестів після військового перевороту у країні. Так, внаслідок розгону 28 лютого загинули щонайменше 18 демонстрантів.
Що відбувається у М’янмі?
У М’янмі військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» (НЛД) Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.
Влада в М’янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлаіна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо, за його словами, закони не будуть виконуватися. Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.
3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. Водночас президента країни Віна М’їна звинувачують у «порушенні карантину». Обидвох посадовців затримали військові.
Міжнародна спільнота та правозахисні організації загалом засудили дії військових. Хоча деякі країни, як-от Китай, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлаіна.
Матеріал доповнюється