В Україні торік 83 тисячі будинків відрізалися від центрального опалення. Найчастіша причина — перехід мешканців на індивідуальне. Спочатку це видається економнішим, але за лічені роки втрата спільної тепломережі руйнує будівлі. З’являється сирість, перемерзлі каналізації та водогін. Зменшити платіжки можна в інший спосіб. Ціна питання – самоорганізація. Про це – в спецпроєкті ТСН «Підняти градус».
Про це йдеться 26 лютого в сюжеті ТСН.19:30.
Наприклад, у Новояворівську Львівської області є будинки, зведені 35 років тому. Між двома ідентичними відстань 100 метрів, а візуально — ціле століття. Один сиплеться від старості, а інший — наче вчора зданий.
Мешканка гіршого Віра Козак розповіла, що за опалення їй було нараховано у листопаді 2020 року 1 107 гривень. Чула, що сусіди по вулиці взяли на модернізацію будинку кредит. Приклад спокушає, але й лякає.
Роман, який живе в енергоефективному будинку поруч, розповідає, що мешканці теж боялися і ризикнули взяти кредит на утеплення лише з другої спроби. Тепер тепло не втікає з його квартири, а залишається.
Роман каже, що у 2021 році платіжка за тепло склала 760 гривень, а минулого опалювального сезону платив 1100 грн в місяць. 400 гривень економія.
Суму «теплого» кредиту мешканці розкидали на всіх — відповідно до площі квартир. Роману загалом треба віддати 14 тисяч гривень.
«За мою квартиру 38 квадратів мені вийшло 13 900 гривень. Цю суму розкидують на 10 років і мені виходить в місяць платити 105 грн», — розповів Роман.
За економії 400 гривень на опаленні щомісяця окупність проєкту становить 6 років. Але й це ще не всі вигоди. Електробатарея більше не потрібна, тож і за електрику платити менше.
Управителька будинків Галина Джулай показала «мозковий центр». ІТП — індивідуальний тепловий пункт, який встановили за гроші того ж кредиту. Він регулює температуру, щоб трималася у межах 19-20 градусів.
«Якусь порцію теплоносія спожив будинок, щоб досягнути 19 градусів у квартирах. І це ганяється по будинку по трубах. Як тільки починає остигати, то ще якась порція добавляється», — пояснила вона.
Вкупі з повною ізоляцією стін, даху і підвалу будинок став споживати приблизно у два рази менше тепла. І це побачили у платіжках. Наприклад, якщо перерахувати, на метр квартирної площі, то у будинку на вулиці Юрія Липи, 4 (модернізований) – 11 грн; Липи, 7 (не модернізований) – 25 грн.
Галина Джулай пояснює, що перший крок для порятунку свого житла – це створити Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), як юридичну особу.
Далі:
замовлення енергоаудиту;
розробка проєкту;
подача проєкту до Фонду енергоефективності.
Якщо проєкт переможе, то 70% вартості робіт покриє держава. Ще якусь частину компенсує місцева влада і з шалених мільйонів мешканцям залишиться доплатити лише кільканадцять тисяч.
«Стандартна багатоповерхівка в Україні споживає приблизно у 5 разів більше, ніж багатоповерхівка аналогічна модернізована в Європі. Є навіть приклади у Києві, коли платіжка зменшилась і в 4 рази», — повідомила директорка Фонду енергоефективності Юлія Головатюк-Унгуряну.
І не треба відрізати центральне опалення і ставити дорогезні газові котли чи електробатареї. Ваш будинок може бути ефективним за умови згуртованості мешканців. А за досвідом вже можна їхати до Новояворівську. До кінця року тут обіцяють повністю утеплити всю вулицю Юрія Липи.
Нагадаємо, що у різних регіонах України, а часто і в одному будинку, плата за опалення може різнитись у кілька тисяч. І за одні й ті самі квадратні метри одні платять більше за інших — хтось 500 гривень, а хтось — 7 тисяч.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.