За обвинуваченнями в державній зраді і шпигунстві 26 лютого 1939-го у Москві розстріляли державного лідера Павла Постишева. Він був один із рганізаторів Голодомору-33 в Україні. Павло Постишев народився у Іросійському місті ваново-Вознесенську в родині ткача. З юності брав участь у революційному русі, був більшовицьким партійним функціонером. У вересні 1923-го був направлений ЦК РКП(б) в Україну. Йосип Сталін за 10 років послав Павла Постишева другим секретарем ЦК КП(б) України. І дав йому більші повноваження, ніж мали тодішні керівники республіки — перший секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор і голова Раднародкому Влас Чубар. В Україні вже лютував штучний голод. Постишев одразу береться за жорсткіші методи. Селяни намагаються втекти з України. Політбюро за ініціативи Постишева забороняє випускати їх за межі республіки. Їх контролюють червоноармійські частини. Був головним ініціатором знесення пам’яток церковної архітектури в Україні.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада розпорядилася вивезти зерно із сіл В УСРР Павло Постишев створив свій «культ особи». Його портрети на вулицях українських міст висіли поряд із портретами Сталіна. Місто Червоноармійськ Донецької області називалося Постишев. Вирішив позбутися фаворита Сталіна — Лазаря Кагановича. Пише донос і розвінчує його як «ворога народу». Проте у 1937-го Постишев назавжди залишає Україну й вирушив до провінційного Куйбишева. Там у вишукуванні «ворогів народу» скотився до параної. У ніч на 22 лютого 1938-го його разом із дружиною арештовують. Як «японського шпигуна» та «правого троцькіста» Постишева розстріляно 26 лютого наступного року у тюрмі Бутирка біля Москви. Дружину Тетяну Постоловську також розстріляли. Синів — Володимира й Леоніда відправили в табори. 21 січня 2010-го набуло чинності рішення Апеляційного суду Києва, яке визнало Йосифа Сталіна і ще шістьох функціонерів Компартії винними у здійсненні геноциду української нації – Голодомору 1932-1933 рр.
