У Чернівцях правоохоронці здійснили мрію 10-річного Сашка, який помирає від раку. Дитину урочисто прийняли до лав поліції, вручивши іменний шеврон та поліцейську форму.
Про те, як поліцейські Чернівців та волонтери подарували хлопчику справжнє диво, розповідають «Факти».
Важка хвороба і батько-тиран
У Чернівцях, у притулку для жертв домашнього насильства «Місто добра» перебуває 10-річний хлопчик Сашко. У дитини онкозахворювання. Лікування не дало результатів, оскільки рак виявили занадто пізно, вже пішли метастази, тож лікарі вирішили припинити лікування і зараз не дають жодних прогнозів. Стан дитини погіршується з кожним днем.
Коли дитину разом з мамою виписали з лікарні, волонтери влаштували їх до притулку, оскільки вдома на них чекав батько-тиран. Він пиячив, бив і принижував маму, та знущався з Сашка і його сестри. За два роки, поки його син лікував рак у різних лікарнях України, батько жодного разу не зателефонував і не спитав, як він почувається.
«До восьми років Саша був звичайним сільським хлопчаком. Він встиг закінчити перший клас, а потім сталася біда. Правда, спочатку ніхто не звернув уваги на те, що у Саші початку час від часу боліти голова. Зараз лікарі кажуть: було упущено багато часу. Але якийсь проблиск надії на порятунок цього чудесного хлопчака все ж таки був», — розповідає керівниця благодійного фонду «Я — майбутнє України» Марта Левченко.
За словами жінки, дитину вчасно не діагностували, бо в родини не було коштів, а коли хворобу виявили, вже було пізно. У Сашка злоякісна пухлина головного мозку медуллобластома. Пару місяців назад, після чергової операції, хлопчика паралізувало, зараз йому складно говорити.
«Стану поліцейським і буду захищати людей»
За словами волонтерки, хлопчик знає, що помирає.
«Спочатку я поспілкувалася з мамою Саші, щоб дізнатися, про що він мріє. Мама відповіла, що він, коли ще міг розмовляти, сказав, що хоче стати поліцейським. Для нього це дуже болюче питання. Коли тато ображав маму і сестричку, а він за них заступався в шість років, то завжди говорив: «Коли виросту, стану поліцейським і буду захищати людей». Тоді я запитала у самого Сашка, ким він хоче бути. Хлопчик єдиною рукою, якою ще міг ворушити, написав на листочку слово «поліція», — розповідає Марта Левченко.
Вона говорить, що після цього вони вирішили влаштувати йому сюрприз. Жінка написала пост у соцмережі, в якому розповіла про мрію хлопчика, і на допис одразу ж відреагували у місцевій поліції. До патрульних Чернівецької області долучилися їхні колеги з Прикарпаття та інших областей України.
«Саша навіть не здогадувався про те, що його чекає. І ось мені подзвонили поліцейські з Чернівців та Івано-Франківська, що вже в дорозі. Ось-ось повинні опинитися біля стін нашого притулку. А саме такий густий сніг повалив. Кажу Саші: «Ходімо, я покажу тобі сніг». Один з наших співробітників взяв укутаного в ковдру Сашка на руки і підніс до вікна. І тут на обличчі хлопчика нарешті з’явилася радісна усмішка. Величезна кількість поліцейських машин під’їжджали до притулку. Всі сигналили, ввімкнули сирени. Саша з вікна почав махати їм здорової ручкою», — розповідає Марта.
Віддавали честь, співали Гімн і плакали…всі
До кімнати хлопчика зайшли кілька правоохоронців. Вони подарували йому поліцейську форму, сшиту спеціально для нього, з іменною нашивкою на грудях, а також кобуру і жетон. Дитину у формі вивезли на візку на вулицю, де вишикувалися 80 поліцейських. Поліцейські віддавали хлопчикові честь і співали Гімн. Усі плакали.
«Плакали навіть найсуворіші бійці спецпідрозділу «Корд». Потім почали зривати свої шеврони. Підходили до хлопчика і клали шеврони йому на коліна. У поліцейських шеврон — це щось на зразок амулета, захисту. Так вони висловлювали повагу Саші. А потім був перший робочий день Саші в поліції. Поліцейські з хлопчиком, його мамою і сестрою поїхали в справжнісіньке патрулювання», — розповідає Марта.
Патрульні організували для хлопчика «переслідування злочинця», вони спеціально радилися з хлопчиком, як краще вчинити, щоб загнати злочинця у пастку, а хлопчик жестами показував, куди краще їхати.
«Мені здається, що Саша був щасливий. Він посміхався, чого до цього моменту майже ніколи не було. Раз десять в той вечір хлопчик переглядав на телефоні відео свого посвячення в поліцейського. Нас кликав, щоб дивилися разом. Дуже довго перебирав подаровані йому шеврони, розглядав кожен з них. Таким щасливим я Сашу не бачила, мабуть, ніколи», — говорить волонтерка.
Вона додає, що хлопчик не боїться смерті, він боїться втратити маму чи сестричку.
«Він дуже любить маму. Дуже любить свою сестричку. Знаєте, у них трьох такий зв’язок, що хочеться вірити, що у них все вийде. Що цю страшну хворобу все-таки вдасться перемогти», — говорить Марта Левченко.
Нагадаэмо, що 80 правоохоронців із Чернівецької та Івано-Франківської областей зібралися біля кризового центру «Місто добра», в якому Сашко проживає із мамою та сестрою. Копи із оплесками зустріли хлопчика, а тоді урочисто прийняли його до лав патульної поліції.