Масниця 2021 року почнеться від 8 березня і завершиться 14 березня — на Прощену неділю.
Масниця не має сталої дати, бо завжди святкується за тиждень до Великого Посту. Цього року Великий піст триватиме від 15 березня до 1 травня (2 травня — Великдень).
Історія свята Масниці
Масниця — давнє язичницьке свято. З часом воно гармонійно вплелося у календар церковних свят, бо є підготовкою до майбутньої Прощеної неділі і довготривалого Великого посту.
За язичницьких часів Масниця — зустріч людьми бога Ярила (бога Сонця), завершення зими і початок весни.
Пережити зиму нашим пращурам було дуже складно. Люди не мали таких комфортних життєвих умов, як зараз, взимку смертність була доволі великою. Саме тому завершення зими для людей було великим святом і радістю. Щоб прогнати холоди та зиму, люди робили опудало Масниці — велику фігуру з сіна та соломи, вдягали у старе вбрання і спалювали. А ще — співали, танцювали та раділи.
Які млинці на Масницю
Головний атрибут Масниці — млинець — був символом Сонця, тепла, і взагалі — життя.
Млинці робили з різних сортів борошна — пшеничного, вівсяного, житнього.
Зазвичай млинці намащували маслом, ікрою, медом, сиром, сметаною тощо, і пригощали рідних, близьких та друзів. Чим більше людей пригостиш — тим щасливішим будеш. Навіть існувала традиція — віддавати перші млинці бідним людям.
Масниця — це карнавал
Масниця — це дивний передпасхальний тиждень. В Італії саме цей тиждень спочатку називали “карнавал”. Давній переклад слова “карнавал” — “прощавай, м’ясо!”.
З одного боку — це час підготовки до посту, з другого — час для послаблення, визволення сміху та радощів.
Весна завжди асоціюється з радістю, оновленням, очікуванням кращого. Тому на Масницю намагалися відтворити відчуття “зараз нам добре!”, адже попереду — знову праця, робота. Праця не тільки фізична, але й духовниа — Великий піст. Саме тому були гуляння, на яких дозволялося “відпустити себе”.
Але тут головне — не нашкодити. Будь-які надмірності — не на користь.
Чому на Масницю ходять у гості
Головна духовна мета свята Масниці — подяка та примирення людини з навколишнім світом.
Традиції на Масницю ходити в гості (“до тещі на млинці”), сідати разом за стіл із родичами — це все для того, щоб зняти напруженість, примиритися, попросити прощення і пробачити від щирого серця усіх на Прощену неділю.
Масний та Сирний тижні
Щоб підготуватися до суворого Великого посту, православні люди починали говіти за тиждень до його початку.
Масний тиждень — частково пісний. М’ясо вже не вживають, але ще можна масло, молоко, яйця, сир. Тому цей тиждень ще звуть Сирний.
Після завершення Сирного тижня їсти масло, молоко, яйця, сир, м’ясо не можна.
Завершення Масниці — Прощена неділя
Масниця традиційно завершується у неділю. Аби духовно увійти у піст, треба пробачити. Пробачити собі, оточенню, особливо — ворогам.
Тому на Прощену неділю є традиція — попросити вибачення у всіх за гріхи, заподіяні цього року.
На богослужінні люди стають на коліна усі разом і довго молять Господа дати їм сили пробачити усім, навіть тим, хто зробив багато зла. За бажанням, люди ходять на могили померлих родичів, аби попросити пробачення і в них.
Що казати на Прощену неділю
Віддавна і зараз зберігається традиція — тричі просити пробачення одне у одного. Відтворити це можна так:
“Прости мене!” — “Бог простить” — “І в другий раз прости!” — “Бог простить” — “І в третій раз прости!” — “Бог простить, і я прощаю!”
Головне — щоб прощення не залишилося ритуалом, а йшло від щирого серця.